Пінтус Йосип Генадійович

український медіа-бізнесмен

Йо́сип Генна́дійович Пі́нтус (25 вересня 1981(1981-09-25), Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР) — український медіабізнесмен, співзасновник, власник та директор інформаційного агентства «РБК-Україна», який спочатку заснував видання 2006 року як підрозділ російської аґенції РБК. 2010 року «РБК-Україна» вийшла зі складу російського холдингу, а 2015-го повністю перейшла під контроль Пінтуса. РБК (Росія) намагалось оскаржити це в суді, проте програло справу.

Пінтус Йосип Генадійович
Народився 25 вересня 1981(1981-09-25) (42 роки)
Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність медіа-бізнес
Відомий завдяки засновник і власник РБК-Україна
Alma mater Національна академія управління
Див. також: Пінтус

Життєпис ред.

Йосип Геннадійович народився в Уфі (Башкирська АРСР). Закінчив середню школу № 11 у Миколаєві. 2003 року закінчив правничий факультет Національної академії управління у Києві.

Того ж року започатковує свій бізнес: хостингову компанію «Українські бізнес-технології». Гроші, отримані від хостинг-провайдера, вирішив інвестувати в банерний бізнес, популярний того часу в Україні. Тому 2004 року запустив банерну мережу «MBN» (Master Banner Network). До неї входили виключно онлайнові ЗМІ, а головною умовою співпраці було розташування банеру на найвигіднішому місці. Таким чином досягався загальний високий CTR мережі, а інформаційним майданчикам було вигідно обмінюватись подібною рекламою. На початок 2000-х років MBN стає однією з найпопулярніших рекламних мереж України.[1]

2006 року Йосип Пінтус та Володимир Шульц засновують разом з «РосБізнесКонсалтинґом» («РБК») українське інформаційне агентство «РБК-Україна»[2], яке станом на лютий 2020 року є найбільш відвідуваним серед українських інтернет-видань, про що свідчать дані міжнародного агентства онлайн-досліджень Gemius.

2008 року відкрив товарно-новинну медіаплатформу «Traffim»[3], станом на 2019 рік вона входила до трьох найбільших мереж трафіку України[4]. Того ж року Пінтус виходить з-поміж засновників «MBN», а 2019 року виходить з-поміж власників платформи «Traffim», концентруючи основну увагу на розвитку інформаційної аґенції.

Пінтус є єдиним медіа-бізнесменом серед власників п'яти найпопулярніших українських онлайнових ЗМІ, які в більшості належать або олігархам, або чиновникам[5].

РБК-Україна ред.

За словами Пінтуса, «РБК-Україна» історично було інформагентством. Ще у 2010 році Пінтус стверджував, що між «РБК-Україна» та російським «РБК» немає нічого спільного, окрім бренду.[6] Це опосередковано підтверджувалось й відсутністю згадок про українське агентство в щорічному звіті російського РБК за 2010 рік.[7]

З квітня 2015 року засновником інформаційного агентства «РБК-Україна» (свідоцтво № 402—264 ПР від 06.04.2015) стає компанія «УБТ». Торговельна марка «РБК» (свідоцтво № 58683 від 10.11.2005) в Україні належить компанії «РБК-Медіа»[8]. Директором обох компаній є Пінтус[9].

Проєкт швидко зайняв свою нішу на українському медіа-ринку та динамічно розвиває аудиторію й понині. Окрім того, 2012 року «РБК-Україна» отримало премію в номінації «Інтернет-медіа року» за версією програми «Людина року».[10][11]

2014 року аґенція офіційно відокремлюється від російського партнера, через що невдовзі її заблокували на території РФ «за екстремістські матеріали».[12] Журналісти видання припускали, що формальною причиною блокування послужила стаття під назвою «Путін помер» (рос. Путин умер), що з'явилась на дочірньому проєкті «Styler».[13]

2015 року Пінтус так пояснив успіх «РБК-Україна»[14]:

Сьогодні неможливо бути вальяжним, важким. В інтернеті актуальність події може зникнути за 4 секунди. Конкуренція за першоджерело величезна. Потрібна блискавична реакція, інакше інформація з'явиться у всіх — і розміщувати її не буде жодного сенсу. Ми даємо інформацію, а читач сам вирішує. В новини ми не можемо публікувати якісь висновки, стверджувати що-небудь. Для цього є колонка автора. Або авторські статті.

За його словами, читацьке ядро «РБК-Україна» — топ-менеджери, менеджери середньої ланки, чиновники. Спеціально для мас-маркетингу було створено розділ «Styler».

На початок 2020 року «РБК-Україна» очолило рейтинг найбільш відвідуваних українських інтернет-видань, про що свідчать дані міжнародного агентства онлайн-досліджень Gemius[15].

Сім'я ред.

Виховує двох дітей.

Захоплення ред.

Захоплюється кулінарією, біографіями відомих особистостей. Багато подорожує.

Примітки ред.

  1. Баннерные сети (Украина) - список, описание, сайты. www.prostoweb.com.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  2. Кому належать українські інформагентства (ВИПРАВЛЕНО). Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  3. traffim.com. traffim.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 16 липня 2016. 
  4. Проект "Traffim" змінює власників. РБК-Украина (рос.). Процитовано 28 квітня 2020. 
  5. Глобальна криза медіа та нові можливості. VoxUkraine (укр.). 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 15 квітня 2020. 
  6. Иосиф Пинтус, РБК-Украина: «Если государство не изменит свое отношение к онлайн-бизнесу, то мы просто можем лишиться интернет-экономики». AIN.UA. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  7. Щорічний звіт РБК. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. 
  8. БД "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг". base.uipv.org. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018. 
  9. Безкоштовний запит | МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. usr.minjust.gov.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 2 листопада 2018. 
  10. Інтернет портал «РБК-Україна» | ludinaroku.com.ua. ludinaroku.com.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  11. РБК-Україна визнано кращим інтернет-медіа року (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  12. У Росії заблокували сайт агентства «РБК-Україна» через «екстремістські матеріали». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  13. "Путин умер": прошлогодний клип снова актуален (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  14. Review, Marketing Media. Скорость, политика, котики и огурцы: как лидировать СМИ в онлайне. MMR. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 4 березня 2020. 
  15. РБК-Україна очолило рейтинг найбільш відвідуваних новинних видань за січень. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 4 березня 2020.