Піноблок
Піноблок – будівельний матеріал, які виробляються з різновиду ніздрюватого бетону - пінобетону. Останній виготовляється зі звичайного цементного розчину, піску й води з додаванням піноутворювача. Цей матеріал поряд з високими тепло- й звукоізоляційними властивостями має низькі коефіцієнти усадки й водопоглинення, має високу пожежостійкість й стійкість до поперемінного заморожування-відтавання[1].
Загальний опис ред.
Пінобетон – порівняно новий матеріал; якщо цеглі 3000 років, то йому не більше 100. Це штучний пористий камінь, здатний плавати у воді, що відповідає всім вимогам нормативних документів, пропонованим до будівельних матеріалів, по міцності, деформативності, морозостійкості, його теплозахисні властивості в 2– 3 рази вищі, ніж у цегли. Стіна із цього матеріалу «дихає», створюючи в приміщенні ідеальний мікроклімат, особливо корисний при легеневих, серцево-судинних і суглобних захворюваннях, але бетон, на відміну від деревини, що володіє тими ж властивостями, не горить і не гниє. Останні роки характеризуються новим сплеском інтересу до ніздрюватого бетону. Це обумовлено двома причинами: жорсткістю норм відносно вимог теплозахисту будівельних елементів і новими досягненнями в технології й конструюванні ніздрюватих бетонних виробів.
Структура піноблоків має близько 85% порожнин. Це обумовлює легкість матеріалу і простоту обробки. Також пінобетон, з якого виготовляються піноблоки, має низькі коефіцієнти усадки і водопоглинання, володіє високою вогнестійкістю та стійкістю до перепадів температур.
Виготовлення ред.
Пінобетон утворюється шляхом рівномірного розподілу пухирців повітря по всій масі бетону. Його слід відрізняти від газобетону. Пінобетон виготовляють не шляхом використання хімічних реакцій, а за допомогою механічного перемішування попередньо приготовленої піни з бетонною сумішшю.
Звичайно піноблок виготовляють або шляхом нарізки моноліту з ніздрюватого бетону на блоки необхідного розміру, або методом заливання форм необхідного розміру.
Виробництво піноблоків звичайно виглядає так: спеціальна піна, в герметичному змішувачі перемішується під тиском, після чого отриманий пінобетон заливається у форми різних розмірів.
Різновиди ред.
Залежно від густини матеріалу блоку, розрізняють такі марки пінобетону:
- Для внутрішніх перегородок: D100, D200, D300;
- Теплоізоляційний: D400, D500;
- Конструкційно-теплоізоляційний: D600, D700, D800, D900;
- Конструкційний: D1000, D1100, D1200;
За призначенням розрізняють блоки:
- 300—500 кг/м3 — теплоізоляційні;
- 600—800 кг/м3 — конструкційно-теплоізоляційні;
- 900—1200 кг/м3 — конструкційні.
Використання ред.
Піноблоки виробляються для будівництва сучасних споруд, які не бояться вогкості, цвілі, значних втрат тепла взимку і підвищення температури в спекотну пору року. Завдяки здатності пінобетону до вбирання і віддачі вологи, піноблоки використовують для створення мікроклімату в будинках. Завдяки пористій структурі, піноблоки мають високий рівень звукоізоляції, добре зберігають тепло, і важать набагато менше бетонних блоків. Пінобетон також володіє здатністю акумулювати тепло від опалення або сонячних променів. При низьких температурах він віддає накопичене тепло у внутрішні приміщення. Піноблоки економічні, міцні, екологічно чисті, біологічно комфортні, за якістю дуже близькі до дерева, але не горять і довговічніші.
Примітки ред.
- ↑ Що таке піноблок: розміри, плюси і мінуси. Архів оригіналу за 24 грудня 2021.
Джерела ред.
- Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.