Підпільні християни

Підпільні християни (яп. 隠れキリシタン, かくれきりしたん, какуре кірісітан[1]) — японські християни, які таємно зберігали свою віру протягом 17 — 19 століття в Японії, в умовах заборони християнства сьоґунатом Токуґава.

Статуя Діви Марії, виконана у вигляді буддистської бодхісаттви милосердя Авалокітешвари. На грудях зображено хрест (17 століття, Японія, Паризьке товариство закордонних місій).

Короткі відомостіРедагувати

З початку 17 століття християнство в Японії було заборонено сьоґунатом. Влада вигнала з країни все священство і клір. Через масові репресії і страти християн, частина з них перейшла в підпілля. Основними районами проживання цих підпільних християн стали північно-західні райони острова Кюсю, а саме околиці острова Хірадо, захід півострова Нісі-Соноґі, архіпелаг Ґото, а також місцевості Уракамі та Амакуса[2]. Підпільники потайки зберігали свою віру, передаючи її з покоління в покоління, хоча на людях і перед лицем чиновників дотримувались буддизму. Формально, вони були приписані до регіональних буддистських монастирів і щорічно проходили процедуру топтання ікон, проте вдома вшановували Ісуса Христа, Богородицю і святих, статуї яких виготовляли за буддистським каноном. Така практика релігійна спричинила появу християнсько-буддистького синкретизму. Сьоґунат час від часу виявляв підпільні церкви і проводив показові страти, проте викорінити християнство не міг[3].

Коли в середині 19 століття, заборона на проповідування християнства була скасована, більшість підпільних християн повернулося в лоно Церкви. Проте частина підпільників відмовилась визнавати її авторитет і по-сьогодні проводить власні обряди без священиків. У сучасному релігієзнавстві та антропології цю групу, яка залишається поза Церквою, називають «відокремленими християнами» (ханаре кірісітан). На кінець 20 століття їхня кількість становила 30 000 осіб.

ПриміткиРедагувати

  1. Також: сенпуку кірісітан (潜伏キリシタン, せんぷくキリシタン) або ханаре кірісітан (яп. 離れキリシタン, はなれキリシタン).
  2. Територія сучасних префектур Наґасакі та Кумамото.
  3. Зокрема на 1805 рік урядовці виявили 5000 підпільних християн, які були поголовно страчені.

Дивіться такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.