Відкрити головне меню

Церква Архістратига Михаїла — чинна церква у селі Підберізці Пустомитівського району Львівщини. Парафія належить до Пустомитівського благочиння Львівської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

Церква святого Архистратига Михаїла
Pidberizci Cerkva 1891.jpg
49°48′23″ пн. ш. 24°12′51″ сх. д. / 49.80639° пн. ш. 24.21417° сх. д. / 49.80639; 24.21417
Країна Україна Україна
Місто с. Підберізці
Пустомитівський район
Львівська область
Конфесія Українська православна церква Київського патріархату
Єпископство Львівська єпархії
Тип будівлі Церква
Стиль неовізантійський
Автор проекту Іван Левинський
Будівництво 18911910 роки
Настоятель отець Станіслав

Церква святого Архистратига Михаїла. Карта розташування: Україна
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла (Україна)
Церква святого Архистратига Михаїла. Карта розташування: Львівська область
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла (Львівська область)
Церква святого Архистратига Михаїла у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Церква Архістратига Михаїла збудована у 18911910 роках у так званому «неовізантійському» стилі відомим архітектором Іваном Левинським. З нею пов'язані ряд яскравих імен видатних діячів української Церкви, культури, мистецтва і героїв визвольних змагань за українську державність.

Церкву освячено 1892 року Митрополитом Сильвестром Сембратовичем.

Розпис церквиРедагувати

 
Вітраж «Христос і Магдалина»

Церква Св. Михаїла — єдиний збережений до нині взірець храмового розпису пензля Модеста Сосенка, що чудом уникнув більшовицької руйнації. Велика заслуга в його збереженні, між іншим, належить сьогоднішньому настоятелю Церкви, її довголітньому парохові о. Станіславу Гассу, котрий добре усвідомлює, що під його опікою у Церкві — неоціненна, унікальна пам'ятка українського церковного малярства. Нині ця коштовна пам'ятка потребує нагальної реставрації та обнови. Стіни храму, навіть крізь столітні кіптяву і патину, світяться високим малярським кунштом пензля Модеста Сосенка. Прочитуємо в них — артистично аранжовані художником — відлуння великих і давніх на нашій землі традицій церковного розпису та українського іконопису XVII–XVIII століть, багатство нашої народної орнаментики та чар коштовних прикрас стародавніх рукописних книжок в Україні. Національні художні традиції талановито переосмислені тут Модестом Сосенком у дусі нової європейської естетики модерну.

Створені ним розписи суцільним дорогоцінним килимом покривають стіни храму, мерехтять глибокими насиченими кольорами, чарують багатством орнаментальної фантазії і водночас прозорою ясною архітектонікою декору. В орнаментальне тло стін тактовно вписані поважні, аскетичні лики Святих. Доповнюють інтер'єр церкви два чудові вітражі «Христос і Магдалина» і «Христос благословляє дітей», виконані у Кракові за проектом М. Сосенка. Вітражі є фактично першими творами новітнього вітражного мистецтва в Україні. Не випадково на початку нашого століття підберізцівська церква славиться в Галичині як один із взірцевих українських храмів, оздоблених у національному стилі. Сюди, до Підберізців, щоб розглянути храмові розписи Модеста Сосенка, любили приїжджати зі Львова духовенство і творча інтелігенція.

1913 року побував тут Митрополит А.Шептицький, показуючи церкву своєму закордонному гостеві — ерцгерцогу баварському Максиміліану. Стіни храму бачили таких видатних мужів, як славетний Іван Франко, Іларіон Свєнціцький, директора Національного музею у Львові та багатьох інших. І сьогодні в очах кожної інтелігентної людини в Україні ця церква є унікальною пам'яткою, яка вимагає старанної уваги і опіки з боку суспільства.

ПарохиРедагувати

Євген ШухевичРедагувати

Одним із перших її довголітніх парохів був у 1901–1924 роках о. Євген Шухевич — рідний брат відомого українського вченого-етнографа Володимира Шухевича. Син о. Євгена Шухевича — Степан Шухевич — був отаманом УГА в роки Першої світової війни.

Йосиф ОсташевськийРедагувати

Із Святомихайлівською церквою у Підберізцях пов'язана також діяльність іншого її пароха Йосифа Осташевського — відомого церковного та культурного діяча, автора кількох наукових праць з історії Церкви та народознавства, згодом професора Богословської Академії у Львові. Підберізцівська церква постійно мала прихильну увагу та опіку з боку Митрополита Андрея Шептицького — великого мужа Української церкви, мецената української культури.

Це за його рекомендацією і при його сприянні в 1907–1910 роках храм було оздоблено всередині коштовною поліхромією роботи Модеста Сосенка — одного із найвидатніших українських митців початку XX століття. Здобувши блискучу мистецьку освіту спочатку у стінах Краківської академії мистецтв (1896–1900 рр.), згодом у Мюнхенській Королівській Баварській академії (1901–1902 рр.) та в Національній школі мистецтв у Парижі (1902–1905 рр.), Модест Сосенко 1905 року повертається до Галичини. Тут за 15 років він розписав щонайменше 11 церков, створивши у своїх монументальних храмових розписах своєрідний стиль настінного декору української Церкви — стиль українського модерну.

СвітлиниРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати