Південносемітські мови
Південносемітські мови — одна з трьох груп семітських мов.
| Південносемітські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Ємен, Оман, Еритрея, Ефіопія |
| Класифікація: | Афразійські мови
|
| Групи: |
Cхідно-південносемітські мови
Західно-південносемітські мови
|
Походження
ред.Походження південносемітських мов широко обговорюється, причому такі науковці, як А. Муртонен (1967) і Лайонел Бендер (1997)[1], припускають що вони походять з Ефіопії, а інші припускають походження з південної частини Аравійського півострова.[2] Дослідження 2009 року, засноване на байєсівській моделі оцінки мовних змін, дійшло висновку, що більш ймовірним є останній варіант.[3] Цей статистичний аналіз не міг оцінити, коли і де предок усіх семітських мов відокремився від афразійських, але він припустив, що розходження східної, центральної та південносемітської гілок відбулося у Леванті.[4] Відповідно до теорії, в яку зараз вірять багато вчених, семітські мови виникли з відгалуження ще більш ранньої мови в Північній Африці, і опустелювання змусило деяких її носіїв мігрувати в четвертому тисячолітті до нашої ери на територію сучасної Ефіопії, а інших до Західної Азії.[5]
Класифікація
ред.Південносемітські мови поділяються на дві гілки:[6]
- Західна
- Давні південноаравійські мови — вимерлі мови, раніше вважалися мовними предками сучасних південноаравійських семітських мов, але в наш час сучасна південноаравійська класифікується як східно-південносемітська мова. Мови разіхі та файфі, ймовірно, є її нащадками.
- Ефіосемітські мови — поширені на південному узбережжі Аравійського півострова і зустрічаються на березі Червоного моря на Африканському Розі, в основному в сучасних Ефіопії та Еритреї.
- Східна
- Сучасні південноаравійські мови — цими мовами розмовляють переважно невеликі меншини на Аравійському півострові в Ємені (Махра та Сокотра) та Омані (Дофар).
Демографія
ред.Ефіосемітські мови разом мають найбільшу кількість носіїв з будь-яких семітських мов, крім арабської. Основними мовами Еритреї є переважно тигринья та тиґре, які є північноефіопськими мовами, а амхарська є основною мовою в Ефіопії. Мова геєз продовжує використовуватися в Еритреї та Ефіопії як літургійна мова у православних церквах тевахедо.
Південноаравійські мови поступово витіснялися більш домінуючою арабською протягом більш ніж тисячоліття. Ethnologue налічує шість сучасних представників південноаравійської гілки та 15 представників ефіопської гілки.[7]
Примітки
ред.- ↑ Bender, L. (1997). Upside Down Afrasian. Afrikanistische Arbeitspapiere. 50: 19—34.
- ↑ Hetzron, Robert (1972). Ethiopian Semitic: Studies in Classification (англ.). Manchester University Press. с. 122. ISBN 9780719011238.
- ↑ Kitchen, Andrew; Ehret, Christopher та ін. (22 червня 2009). Bayesian phylogenetic analysis of Semitic languages identifies an Early Bronze Age origin of Semitic in the Near East. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 276 (1665): 2703—2710. doi:10.1098/rspb.2009.0408. PMC 2839953. PMID 19403539.
- ↑ Kitchen, A.; Ehret, C.; Assefa, S.; Mulligan, C. J. (29 квітня 2009). Bayesian phylogenetic analysis of Semitic languages identifies an Early Bronze Age origin of Semitic in the Near East. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 276 (1668): 2703—10. doi:10.1098/rspb.2009.0408. PMC 2839953. PMID 19403539.
- ↑ The Origin of the Jews: The Quest for Roots in a Rootless Age By Steven Weitzman page 69
- ↑ Faber, Alice (1997). Genetic Subgrouping of the Semitic Languages. У Hetzron, Robert (ред.). The Semitic Languages. Routledge. с. 3—15.
- ↑ South. Ethnologue. Процитовано 4 липня 2017.