Західноатлантичні мови
Західноатлантичні мови (або Атлантичні мови[a] чи Північноатлантичні мови[1]) — велика підгрупа нігеро-конголезьких мов, поширена у Західній Африці.
| Західноатлантичні мови Атлантичні мови
| |
|---|---|
| Поширені: | Західна Африка |
| Класифікація: | Нігеро-конголезькі Атлантично-конголезькі Західноатлантичні мови |
| Групи: |
—
|
| |
Атлантичні мови поширені вздовж узбережжя Атлантичного океану від Сенегала до Ліберії, а також серед скотарів-кочівників фульбе, носіїв мови фульфульде, далі на сході. Представники багаточисельного народу фульбе живуть у багатьох країнах Сахелю, від Сенегала до Нігерії, Камеруну та Судана. Крім фульфульде, доволі поширеною є мова волоф у Сенегалі та деякі інші мови фульбе. Також доволі значними є мова серер та діалектний кластер діола. Мова темне, поширена у Сьєрра-Леоне, раніше включалась до атлантичних, однак у сучасних роботах її відкидають.
Більшість атлантичних мов мають мутації приголосних та іменні класи, подібні до далеко споріднених мов банту. Деякі з мов цієї групи тонові, а деякі, як-от волоф, мають мелодійний наголос. Типовий порядок слів — SVO.
Класифікація
ред.Традиційна класифікація
ред.Атлантичну сім'ю вперше виокремив Сигізмунд Келле у 1854 році. На початку XX ст., Карл Майнхоф стверджував, що фульфульде — хамітська мова, але у роботі Августа фон Клінгенхабена та Джозефа Грінберга було установлено спорідненість із мовами волоф та серер. У роботі Вілсона (1989) зазначається, що цілісність сім'ї як такої спирається на слабкі докази, хоч і ясно, що ці мови входять до нігеро-конголезьких на базі таких спільних рис, як подібна система іменних класів. Однак, робота з порівняння мов нігеро-конголезької сім'ї знаходиться на початковому етапі. За класифікаціями нігеро-конголезьких мов, що зазвичай базуються на лексикостатистиці, визначається, що атлантичні мови є досить віддаленими від нігеро-конголезьких, але меншою мірою, ніж мови манде або інші африканські мови, що не мають іменних класів.
Девід Сейпір (1971) запропонував поділити атлантичні мови на три гілки: північну, південну, та мову біджаго з архіпелагу Біжаґош біля берега Гвінеї-Бісау:[2]
На класифікацію Сейпіра часто посилаються у довідниках з мов Африки (наприклад, Bender 1989, Williamson & Blench 2000). Ця класифікація також використовується в Ethnologue (22-е видання, 2019).
Нові пропозиції
ред.Єдність атлантичної групи мов давно ставилась під сумнів, наприклад у роботі Dalby (1965), де стверджувалось, що мови мел можуть бути окремою гілкою нігеро-конголезьких мов. На нинішньому етапі дослідження[коли?] вже не вважається, що атлантичні мови у початковому вигляді (тобто разом з південною групою мов) не є єдиною групою[3].
У роботах Segerer (2010, 2016[4]) та Pozdniakov & Segerer (2017) пропонується звужена версія атлантичних мов, з якої виключено всі мови південної гілки. Ці мови (мови суа, лімба, гола, мел) розглядаються у цих роботах як самостійні групи у нігеро-конголезькій сім'ї. Мови бак відокремлені від північних мов, та визначені, як координатна підгілка[уточнити переклад] атлантичних мов у вузькому розумінні. Біджаго у цих класифікаціях вважається однією з мов бак.
У Güldemann (2018), крім того, мови налу та мбулунгіш–мботені («Ріо Нунес») вважаються некласифікованими гілками вищого порядку у нігеро-конголезькій сім'ї[3].
Воссен та Діммендааль (2020)
ред.Оновлена класифікація атлантичних мов, за: Vossen & Dimmendaal (2020), ст. 166,[5] за роботою Позднякова та Сегерера[6]):
- Атлантичні
- Північні
- Волоф: волоф, лебу
- Ньюн-буй
- Ньюн (Гуньямоло, гуджахер, губеехер, і т. д.)
- Буй (Касанга, кобіана)
- Тенда-джаад
- Тенда: басарі, танда, бедік, бапен; коньягі
- Джаад: біафада; бадіаранке
- Фульфульде-серер
- Фульфульде (пулар, пулаар, фульфульде, і т. д.)
- Серер
- Чангін
- Палор, ндут
- Ноон, лаала, саафі
- Налу
- Налу
- Баге форе
- Бага мботені
- Бак
- Балант: ганджа, кентохе, фраасе
- Джоола-манджаку
- Джоола: фогні, банджал, каса, кваатай, карон, еджамат, кеераак, і т. д.; байот (?)
- Манджаку
- Бок, кур, бассарел
- Пепел
- Манканья
- Біджого: камона, кагбаага, каджоко
- Північні
Меррілл (2021)
ред.У роботі Merrill (2021) висувається гіпотеза, що атлантичні (або північноатлантичні) мови не є самі по собі групою нігеро-конголезьких мов, а що кожна з гілок атлантичних мов сама по собі є гілкою нігеро-конголезьких мов вищого порядку. Щобільше, Меррілл припускає, що через дивергентність атлантичних мов, прабатьківщина нігеро-конголезьких мов може знаходитись на північний захід від субсахарської Африки[1].
- Північноатлантична географічна зона
- Фульфульде-серер (гілка)
- Фульфульде
- Серер
- Чангін
- Волоф
- Байнунк-кобіана-касанга (гілка)
- Кобіана
- Гуджахер
- Губеехер
- Гуньяамоло
- Біафада-паджаде (гілка)
- Паджаде
- Біафада
- Тенда (гілка)
- Коньягі
- Бассарі
- Бедік
- Бак (гілка)
- Джоола
- Манджак
- Баланта
- Біджого (гілка)
- Фульфульде-серер (гілка)
У Merrill (2021) також зазначається, що є схожості між мовами тенда та біафада-паджаде, та що між ними може існувати з'єднання[en][уточнити переклад].
Прамова
ред.Праатлантичні лексичні інновації[уточнити переклад], реконструйовані у роботі Pozdniakov & Segerer (2017):[7]
| Глоса | Атлантична прамова |
|---|---|
| зірка | *kʷʊʈ |
| літати | *yiiʈ |
| помирати | *keʈ |
| гнити | *pʊʈ |
| три | *taʈ |
| око | *giʈ |
| печінка | *heɲ |
| перо | *lung |
| волосся | *wal |
| баобаб | *bak ~ *ɓak |
| бачити | *jok (?) |
| стовбур дерева | *dik |
| народжувати | *was / *bas |
У Wilson (2007, ст. 36) також пропонуються припущення щодо реконструйованих праатлантичних слів:[8]
| Глоса | Атлантична прамова |
|---|---|
| голова | *kop |
| вухо | *nop |
| око | *kit |
| ріт | *tum |
Приклади спорідненої атлантичної лексики:[7]
| Мова | «око» | «печінка» | «перо» | «волосся» | «баобаб» | «бачити» | «стовбур
дерева» |
«народжувати» |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Атлантична
прамова |
*giʈ | *heɲ | *lung | *wal | *b/ɓak | *jok? | *dik | *w/bas |
| Тенда-джаад | *gəɬ | *ceeɲ | *dɔ̰̀ngw | *mbal | ɓak | jeek? | *bas | |
| Фула-серер | *git | xeeɲ | wiil | ɓaak/ɓok | jak | lek- | ɓas-il | |
| Ньюн-буй | *giɬ | kɩɩɲ | lung | bɔk | njug? | leex/rien | bɔs | |
| Волоф | -ət | dung | *-war | jàkk | wəs-in | |||
| Чангін | *ʔəɬ | *kɛɛɲ | ɓaʔ/ɓɔh | *dik | ɓəs | |||
| Налу | cet | bɛɛk | yɛk | dik/lik | ||||
| Дьюла | kiɬ | hɩɩɲ | *wal | bak | jʊk | nʊk-an | βɔs | |
| Манджак | *kiɬ | *-ɩɲ | lung | *wɛl | bak | jʊk | bas | |
| Балант | *kít/git | hɩ́ɩ́ɲɛ̰̀ | wul/hul | ndíŋá/ndiik | ||||
| Біджого | ŋɛ | runk- | wa | joŋ | nik-an | -gbʸa |
Реконструкції для окремих гілок західноатлантичної групи можна знайти у Merrill (2021).[1]
Числівники
ред.Порівняння числівників за мовами:[9]
| Класифікація | Мова | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сенегамбійські, серер | Серер-сіне (1) | leŋ | ƭik | tadik | nahik | ƥetik | ɓetaa fo leŋ (5 + 1) | ɓetaa ƭak (5 + 2) | ɓetaa tadak (5 + 3) | ɓetaa nahak (5 + 4) | xarɓaxaay |
| Сенегамбійські, серер | Серер-сіне (2) | leŋ | ɗik | tadik | nahik | ɓedik | ɓetuː fa leŋ (5 + 1) | ɓetuː ɗik (5 + 2) | ɓetuː tadik (5 + 3) | ɓetuː nahik (5 + 4) | xarɓaxay |
| Сенегамбійські, фульфульде-волоф | Волоф | bɛn: | ɲaːr | ɲɛtː | ɲɛnt | dʒuroːm | dʒuroːm bɛn: (5 + 1) | dʒuroːm ɲaːr (5 + 2) | dʒuroːm ɲɛtː (5 + 3) | dʒuroːm ɲɛnt (5 + 4) | fukː |
| Сенегамбійські, фульфульде-волоф | Фульфульде
(центрально-східний Нігер) |
ɡɔ́ʔɔ̀ | ɗíɗi | tátì | náì | ɟóè | ɟóé ɡɔ̀l (5 + 1) | ɟóé ɗìɗi (5 + 2) | ɟóé tátì (5 + 3) | ɟóé náì (5 + 4) | sáppò |
| Сенегамбійські, фульфульде-волоф | Фульфульде (західний Нігер) | ɡoʔo | ɗiɗi | tati | naj | d͡ʒoj | d͡ʒeeɡom (5 + 1) | d͡ʒeɗɗi (5 + 2) | d͡ʒeetati (5 + 3) | d͡ʒeenaj (5 + 4) | sappo |
| Сенегамбійські, фульфульде-волоф | Фульфульде-адамауа | ɡoʔo | ɗiɗi | tati | naj | d͡ʒowi | d͡ʒoweːɡo (5 + 1) | d͡ʒoweːɗiɗi (5 + 2) | d͡ʒoweːtati (5 + 3) | d͡ʒoweːnaj (5 + 4) | sappo |
| Сенегамбійські, фульфульде-волоф | Фульфульде-массіна | ɡoʔo | ɗiɗi | tati | naj | d͡ʒoj | d͡ʒeːɡom (5 + 1) | d͡ʒeɗ:i (5 + 2) | d͡ʒet:i (5 + 3) | d͡ʒeːnaj (5 + 4) | sap:o |
| Сенегамбійські, фульфульде-волоф | Пулар | ɡooto / ɡoo | ɗiɗi | tati | naj | d͡ʒowi | d͡ʒeeɡo (5 + 1) | d͡ʒeeɗiɗi (5 + 2) | d͡ʒeetati (5 + 3) | d͡ʒeenaj (5 + 4) | sappo |
| Сенегамбійські, фульфульде-волоф | Пулаар | ɡoo | ɗiɗi | tati | naj | d͡ʒoj | d͡ʒeeɡom (5 + 1) | d͡ʒeeɗiɗi (5 + 2) | d͡ʒeetati (5 + 3) | d͡ʒeenaj (5 + 4) | sappo |
| Східні сенегальсько-гвінейські, баньюн | Баїнунк-губеехер | -nduk | -na:k | -lal: | -rendek | cilax (досл.: рука) | cilax aŋɡa -nduk | cilax aŋɡa -na:k | cilax aŋɡa -lal: | cilax aŋɡa -rɛndɛk | ha:lax (досл.ː стопа) |
| Східні сенегальсько-гвінейські, баньюн | Гуньяамоло-баньюн (1) | uŋɡonduk | hanakk | halall | harɛnɛk | hɐməkila | hɐməkila iŋɡi uŋɡonduk | hɐməkila iŋɡi hanakk | hɐməkila iŋɡi halall | hɐməkila iŋɡi harɛnɛk | haala (досл.ː руки) |
| Східні сенегальсько-гвінейські, баньюн | Гуньяамоло-баньюн (2) | -duk | -nak | -lall | -rɛnɛk | -məkila | -məkila iŋɡi -duk (5 + 1) | -məkila iŋɡi -nak (5 + 2) | -məkila iŋɡi -lall (5 + 3) | -məkila iŋɡi -rɛnɛk (5 + 4) | ha-lah (досл.ː руки) |
| Східні сенегальсько-гвінейські, нун | Касанга | -tɛɛna | -naandiid | -taar | -sannaʔ | jurooɡ | jurooɡ -tɛɛna (5 + 1) | jurooɡ -naandiid (5 + 2) | ɡasansanna (cf. 'four') | jurooɡ -sannaʔ (5 + 4) | ŋaarooɡ (досл.ː 'п'ятірки') |
| Східні сенегальсько-гвінейські, нун | Кобіана | -tee(na) | -naŋ | -teeh | -sannaŋ | jurooɡ | jurooɡ -tee(na) (5 + 1) | jurooɡ -tee(na) + ? (5 + 1 + x) | sannaŋ sannaŋ (4 + 4) | sannaŋ sannaŋ + ? (4 + 4 + x) | ntaajã |
| Східні сенегальсько-гвінейські, тенда | Бадьяра | painɛ / pakkã | maae | mat͡ʃaw | manne | kobəda | kobəda ŋka-inɛ (5 + 1) | kobəda ŋka maae (5 + 2) | kobəda ŋka mat͡ʃaw (5 + 3) | kobəda ŋka manne (5 + 4) | pappo |
| Східні сенегальсько-гвінейські, тенда | Бассарі | imɐt | ɓəki | ɓətɐs | ɓənɐx | ɓəɲɟɔ | ɓəɲɟɔŋɡimɐt (5 + 1) | ɓəɲɟɔŋɡəɓəki (5 + 2) | ɓəɲɟɔŋɡəɓətɐs (5 + 3) | ɓəɲɟɔŋɡəɓənɐx (5 + 4) | ɛpəxw |
| Східні сенегальсько-гвінейські, тенда | Біафада (1) | nəmma | bihe | biɟo | bini | ɡəbəda | mpaaɟi | mpaaɟi ŋɡa ɲi (6 + ɲi) | wase | leberebo | bapo |
| Східні сенегальсько-гвінейські, тенда | Біафада (2) | -nnəmma | -ke | -jo | -nnihi | ɡəbəda | mpaaji | mpaaji nyi (6 + nyi) | wose | liberebo | ba-ppo |
| Східні сенегальсько-гвінейські, тенда | Будік (Тенда) | riye, diye, iye | xi, ki | sas, tas | maxala, maxana | co(nje) | co nɡə iye (5 + 1) | co nɡə xi (5 + 2) | co nɡə sas (5 + 3) | co nɡə maxala (5 + 4) | ipox |
| Східні сенегальсько-гвінейські, тенда | Вамей | rjɐmpɔ | wɐhi | wɐrɐr | wɐr̃ɐh | mbəɗ | mbəɗ ɡə rjɐw̃ (5 + 1) | mbəɗ ɡə wɐhi (5 + 2) | mbəɗ ɡə wɐrɐr (5 + 3) | mbəɗ ɡə wɐnɐh (5 + 4) | pəhw |
| Біджаго | Біджаго | nɔɔd | n-som | ɲ-ɲɔɔkɔ | ya-aɡɛnɛk | n-deɔkɔ | (n-deɔkɔ) na nɔɔd (5 + 1) | (n-deɔkɔ) ni n-som (5 + 2) | (n-deɔkɔ) ni ɲ-ɲɔɔkɔ (5 + 3) | (n-deɔkɔ) na ya-aɡɛnɛk (5 + 4) | n-ruakɔ |
| Бак, балант-ганджа | Баланта-ганджа | -woda | -sibi | -aabí | -tahla | -jíif | faaj | faajinɡooda (6 + 1) ? | taataala (2 x 4) ? | -jíntahla (5 + 4) ? | -jímmin |
| Бак, балант-ганджа | Баланта-кентохе | fho:dn / ho:dn | ksibm | khobm | ktahli | t͡ʃɪf (досл.ː рука) | t͡ʃɪf kə fhdon (5 + 1) | t͡ʃɪf kə ksibm (5 + 2) | t͡ʃɪf kə khobm (5 + 3) | t͡ʃɪf kə ktalhi (5 + 4) | t͡ʃɪːfmɛn (досл.ː цілі руки) |
| Бак, джола, байот | Байот | ɛndon | tɪɡˑɡa | fɜzɪ | iβɛɪ | oɾɔ (досл.ː 'рука') | oɾɔ-nenˑdon ('one hand plus one') | oɾɔ-niɾɪɡˑɡa ('one hand plus two') | oɾɔ-nifɛzɪ ('one hand plus three') | oɾɔ-niβɛɪ ('one hand plus four') | ɡʊtˑtɪɛ ('two hands') |
| Бак, джола, байот | Сенегальська байот | ɛndon | ɪɾɪɡːə | i'feɟi | ɪ'βɛj | ɔɾɔ (досл.ː 'одна рука') | ɔɾɔ nɪ 'ɛndon ('one hand plus one') | ɔɾɔ nɪ 'ɪɾiɡːə ('one hand plus two') | ɔɾɔ nɪ i'feɟi ('one hand plus three') | ɔɾɔ nɪ ɪ'βɛj ('one hand plus four') | ʊ'sɛβɔkɔ ('two hands') |
| Бак, джола, джола | Бандіал | jɐnʊɾ | suːβɐ | si'fʰəʝi | sɪ'bɐɣɪɾ | fʊ'tɔx | fʊ'tɔx nɪ 'jɐnʊɾ (5 + 1) | fʊ'tɔx nɪ 'suːβɐ (5 + 2) | fʊ'tɔx nɪ si'fʰəʝi (5 + 3) | fʊ'tɔx nɪ sɪ'bɐɣɪɾ (5 + 4) | ɣʊ'ɲɛn (досл.ː руки) |
| Бак, джола, джола | Гусілай | janɷr ɷ = ʊ | suuβa | sifːəɟi | sɪbːaɣɪr | fɷtɔx | fɷtɔx nɪ janɷr (5 + 1) | fɷtɔx nɪ suuβa (5 + 2) | fɷtɔx nɪ sifːəɟi (5 + 3) | fɷtɔx nɪ sɪbːaɣɪr (5 + 4) | ɡɷɲɛn (досл.ː руки) |
| Бак, джола, джола | Джола-фоньї (1) | jəkon | siɡaba | sifeeɡiir | sibaakiir | futɔk | futɔk di jəkon (5 + 1) | futɔk di siɡaba (5 + 2) | futɔk di sifeeɡiir (5 + 3) | futɔk di sibaakiir (5 + 4) | uɲɛn |
| Бак, джола, джола | Джола-фоньї (2) | jəkon | siɡaba | sifeeɡiir | sibaakiir | futɔk | futɔk di jəkon (5 + 1) | futɔk di siɡaba (5 + 2) | futɔk di sifeeɡiir (5 + 3) | futɔk di sibaakiir (5 + 4) | uɲɛn |
| Бак, джола, джола | Джола-кааса | jɐnɔ | sil̥uβə | si'həːɟi | sɪ'bɐkɪː | hʊ'tɔk | hʊ'tɔk lɪ 'jɐnɔ (5 + 1) | hʊ'tɔk lɪ 'sil̥uβə (5 + 2) | hʊ'tɔk lɪ si'həːɟi (5 + 3) | hʊ'tɔk lɪ sɪ'bɐkɪː (5 + 4) | kʊ'ŋɛn (досл.ː руки) |
| Бак, джола, джола | Карон | yɔːnɔːl | susupək | sihəːciːl | sɪpɐːkɪːl | ɪsɐk | ɪsɐk nɪ yɔːnɔːl (5 + 1) | ɪsɐk nɪŋ susupək (5 + 2) | ɪsɐk nɪŋ sihəːciːl (5 + 3) | ɪsɐk nɪŋ sɪpɐːkɪːl (5 + 4) | ŋɐːsʊwɐn susupək |
| Бак, джола, джола | Кватай | hifeeneŋ | kúsuba | kíhaaji | kibaakir | hutok | hutok ni hifeeneŋ (5 + 1) | hutok nu kúsuba (5 + 2) | hutok ni kíhaaji (5 + 3) | hutok ni kibaakir (5 + 4) | sumoŋu |
| Бак, манджаку-папель | Манканья | ulolɛ̂n | ŋɨ́tɛp | ŋɨ̀wàdʒɛ̀nt | ŋɨbakɨr | kaɲɛn | padʒɨ | nawuloŋ | bakɾɛ̂ŋ | kaɲɛ́ŋkalɔŋ | iɲɛ̂n (досл.ː руки) |
| Бак, манджаку-папель | Папель | o-loŋ | ŋ-puɡus | ŋ-ɟenʂ | ŋ-uakr | k-ɲene | paaɟ | ɟand | bakari | k-ɲeŋ k-loŋ (< 10 — 1 ?) | o-diseɲene |
| Чангін | Лаалаа | wi̘ːno̘ː | kɐnɐk | kɐːhɐj | niːkiːs | jə̘tu̘ːs | jitnɛːnɔː (5 + 1) | jitnɐkɐnɐk (5 + 2) | jitnɐkɐːhɐj (5 + 3) | jitnɐniːkiːs (5 + 4) | dɐːŋkɛh |
| Чангін | Ндут | yinë [jinə] | ana [ʔana] | éeyë [ʔéeyə] | iniil [ʔiniːl] | iip [ʔiːp] | pëenë [ˈpəːnə] (5 + 1) | paana [ˈpaːna] (5 + 2) | peeye [ˈpeːjɛ] (5 + 3) | payniil [ˈpainiːl] (5 + 4) | sabboo [ˈsabɔː] |
| Чангін | Ноон | ˈwiːnɔ: / ˈwitnɔː | ˈkanak | ˈkaːhaj | ˈnɪkɪːs | ˈjətu̘ːs | jɪtˈnɪːnɔː (5 + 1) | jɪtnaˈkanak (5 + 2) | jɪtnaˈkaːhaj (5 + 3) | jɪtnaˈnɪkɪːs (5 + 4) | ˈdaːŋkah |
| Чангін | Палор | yino | ana | eye | iniil | iip | poyno (5 + 1) | paana (5 + 2) | peeye (5 + 3) | payniil (5 + 4) | saɓo |
| Чангін | Саафі-саафі | ˈjiːnɔ | ˈkanak̚ | ˈkaːhay | ˈniːkis | jaːtus (< 'hand jaːh') | ˌjiːs na ˈjiːno (5 + 1) | ˌjiːs na ˈkanak̚ (5 + 2) | ˌjiːs na ˈkaːhay (5 + 3) | ˌjiːs na ˈniːkis (5 + 4) | ˈndaŋkiaːh |
| Мбулунгіш-налу | Мбулунгіш (бага-форе) | kiben | ʃidi / tʃidi | ʃitɛt / tʃitɛt | ʃinɛŋ / tʃinɛŋ | susɑ | sɑkben (5 + 1) | sɑkdi (5 + 2) | sɑktɛt (5 + 3) | sɑknɛŋ (5 + 4) | ɛtɛlɛ |
| Мбулунгіш-налу | Налу (1) | deːndɪk | bilɛ | paːt | biːnaːŋ | teːduŋ | teːduŋ ti ndeːndɪk (5 + 1) | teːduŋ ti bilɛ (5 + 2) | teːduŋ ti paːt (5 + 3) | teːduŋ ti biːnaːŋ (5 + 4) | tɛːblɛ ~ tɛbɪlɛ |
| Мбулунгіш-налу | Налу (2) | deendek | bilɛ | paat | biinaaŋ | teedoŋ | teedoŋ ti mdeendek (5 + 1) | teedoŋ ti bilɛ (5 + 2) | teedoŋ ti paat (5 + 3) | teedoŋ ti biinaaŋ (5 + 4) | tɛɛblɛ |
| Лімба | Західно-центральна лімба | hantʰe | kaaye | kataati | kanaŋ | kasɔhi | kasɔŋ hantʰe (5 + 1) | kasɔŋ kaaye (5 + 2) | kasɔŋ kataati (5 + 3) | kasɔŋ kanaŋ (5 + 4) | kɔɔhi |
| Лімба | Східна лімба | hantʰe | kale | katati | kanaŋ | kasɔhi | kasɔŋ hantʰe (5 + 1) | kasɔŋ kale (5 + 2) | kasɔŋ katati (5 + 3) | kasɔŋ kanaŋ (5 + 4) | kɔhi |
| Суа | Мансоанка | sɔn | cen | b-rar | b-nan | sɔŋɡun | sɔŋɡun də sɔnsɔn (5 + 1) | sɔŋɡun də mcen (5 + 2) | sɔŋɡun də mbrar (5 + 3) | sɔŋɡun də mnan (5 + 4) | tɛŋi |
| Мел, буллом-кіссі | Буллом-со | nìmbúl | nìncə́ŋ | nìnrá | nìŋnyɔ́l / -nyɔ́l | nìmán | mɛ̀m-búl (5 + 1) | mɛ̀ncə́ŋ (5 + 2) | mɛ̀nrá (5 + 3) | mɛ̀nnyɔ́l (5 + 4) | wàm |
| Мел, буллом-кіссі | Шербро | bul | tɪŋ | ræ | hyo̠l o̠ = French au in aube' | mɛn | mɛn-buk (5 + 1) | mɛn-tɪŋ (5 + 2) | mɛn-ra (5 + 3) | mɛn-hyo̠l (5 + 4) | wāŋ |
| Мел, буллом-кіссі | Південна кіссі | pìlɛ̀ɛ́ | mùúŋ | ŋɡàá | hìɔ́ɔ́lú | ŋùɛ̀ɛ́nú | ŋǒmpûm (5 + 1) | ŋǒmɛ́ú (5 + 2) | ŋǒmáá (5 + 3) | ŋǒmàhìɔ́ɔ́lú (5 + 4) | tɔ́ |
| Мел, гола | Гола | ɡuùŋ | tìyèe | taai | tiinàŋ | nɔ̀ɔ̀nɔ̀ŋ | nɔ̀ɔ̀nɔ̀ŋ diè ɡuùŋ (5 + 1) | nɔ̀ɔ̀nɔ̀ŋ leè tìyèe (5 + 2) | nɔ̀ɔ̀nɔ̀ŋ leè taai (5 + 3) | nɔ̀ɔ̀nɔ̀ŋ leè tiinàŋ (5 + 4) | zììyà |
| Мел, темне, бага | Бага-мандорі | piin | marəm | masaas | maaŋkəlɛɛŋ | kəcaamət | kəcaamtr tiin (5 + 1) | kəcaamtr marəm (5 + 2) | kəcaamtr masaas (5 + 3) | kəcaamtr maaŋkəlɛɛŋ (5 + 4) | ocoo |
| Мел, темне, бага | Бага-сітему | pin | mɛrɨŋ | maːs / mãs | maŋkɨlɛ | kɨt͡ʃamɨt | t͡ʃamɨtin (5 + 1) | t͡ʃamɨmɛrɨŋ (5 + 2) | t͡ʃamɨmaːs (5 + 3) | t͡ʃamɨmaŋkɨlɛ (5 + 4) | wɨt͡ʃɔ |
| Мел, темне, бага | Ландома | tɛ̀n | mʌ̀rəŋ | mʌ̀sas | mànkᵊlɛ | kəcàmət | kəcʌ̀ntin (5 + 1) | kəcʌ̀ntᵊ mʌ̀rəŋ (5 + 2) | kəcʌ̀ntᵊ̀ mʌ̀sas (5 + 3) | kəcʌ̀ntᵊ mànkᵊlɛ (5 + 4) | pù |
| Мел, темне, темне-банта | Темне (1) | pín | pɨrʌ́ŋ | pɨsas | panlɛ | tamát̪ | dukín (5 + 1) | dɛrɨ́ŋ (5 + 2) | dɛsas (5 + 3) | dɛŋanlɛ (5 + 4) | tɔfɔ́t |
| Мел, темне, темне-банта | Темне (2) | pìn | pə̀rə́ŋ | pə̀sàs | pànlɛ̀ | tàmàθ | dùkìn (5 + 1) | dɛ̀rə̀ŋ (5 + 2) | dɛ̀sàs (5 + 3) | dɛ̀ŋànlɛ̀ (5 + 4) | tɔ̀fɔ̀t |
| Мел, темне, темне-банта | Темне (3) | p-in | pə-rəŋ | pə-sas | p-aŋlɛ | tamath | tamath rukin (5 + 1) | tamath dɛrəŋ (5 + 2) | tamath rɛsasa (5 + 3) | tamath rɛŋaŋlɛ (5 + 4) | tɔfʌt |
Коментарі
ред.- ↑ «Західноатлантичні» — традиційний термін, з робіт Дідріха Вестермана; У сучасних роботах більш поширений варіант «Атлантичні», зокрема після роботи Bendor-Samuel (1989), однак він вживається на позначення саме північної гілки західноатлантичних мов.
Примітки
ред.Цитування
ред.- ↑ а б в Merrill, Jack (6 листопада 2021). Cognate noun class markers between Northern Atlantic groups and Benue-Congo (PDF). Diedrich Westermann-Workshop. Humboldt University of Berlin. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2023.
- ↑ Sapir, (1971).
- ↑ а б Güldemann, (2018).
- ↑ Segerer, Guillaume (Mar 23–26, 2016). A new, innovation-based classification of Atlantic languages. ACAL 47. Berkeley.
- ↑ Vossen, ред. (2020). The Oxford Handbook of African Languages. doi:10.1093/oxfordhb/9780199609895.001.0001. ISBN 978-0199609895.
- ↑ Pozdniakov, K.; Segerer, G. A genealogical classification of Atlantic languages. У Lüpke, F. (ред.). The Oxford Guide to the Atlantic Languages of West Africa. Oxford: Oxford University Press.
- ↑ а б Pozdniakov та Segerer, (2017).
- ↑ Wilson, André Auguier (2007). Guinea Languages of the Atlantic Group: Description and Internal Classification. ISBN 9780820498911.
- ↑ Chan, Eugene (2019). The Niger-Congo Language Phylum. Numeral Systems of the World's Languages.
Джерела
ред.- Dalby, David (1965). The Mel languages: a reclassification of southern 'West Atlantic'. African Language Studies (6): 1—17.
- Güldemann, Tom (2018). Historical linguistics and genealogical language classification in Africa. У Güldemann, Tom (ред.). The Languages and Linguistics of Africa. The World of Linguistics. Т. 11. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 58—444. doi:10.1515/9783110421668-002. ISBN 978-3-11-042606-9.
- Holst, Jan Henrik (2008). Reconstructing the mutation system of Atlantic. Neuried. ISBN 978-3-89391-172-1.
- Pozdniakov, Konstantin (2007). Etudes atlantiques comparatives: questions de méthodologie (PDF). Mémoires de la Société linguistique de Paris. 15: 93—119. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2022.
- Pozdniakov, Konstantin (2008). Ibriszimow, Dymitr (ред.). Niveaux linguistiques et problèmes de reconstruction dans les langues atlantiques. Sprache und Geschichte in Afrika. 19. ISBN 978-3-89645-094-4. ISSN 0170-5946.
- Pozdniakov, Konstantin; Segerer, Guillame (2004). Reconstruction des pronoms atlantiques et typologie des systèmes pronominaux. Systèmes de marques personnelles en Afrique. Afrique et Langage. Т. 8. с. 151—162.
- Pozdniakov, Konstantin; Segerer, Guillaume (2017). A Genealogical classification of Atlantic languages (draft). У Lüpke, Friederike (ред.). The Oxford guide to the Atlantic languages of West Africa. Oxford: Oxford University Press.
- Segerer, Guillaume; Lionnet, Florian (4 грудня 2010). Isolates' in 'Atlantic'. Language Isolates in Africa workshop, Lyon. Архів оригіналу за 31 березня 2012.
- Sapir, J. David (1971). West Atlantic: An inventory of the languages, their noun class systems and consonant alternations. У Berry (ред.). Linguistics in Sub-Saharan Africa. Current Trends in Linguistics. Т. 7. с. 45—112. doi:10.1515/9783111562520. ISBN 9783111191485.
- Williamson, Kay; Blench, Roger. Niger-Congo. У Heine (ред.). African Languages: An Introduction. с. 11—42. ISBN 9780521661782. OCLC 42810789.
- Wilson, W. A. A. (1989). Atlantic. У Bendor-Samuel (ред.). The Niger-Congo Languages: A Classification and Description of Africa's Largest Language Family. University Press of America. ISBN 9780819173751.