Відкрити головне меню

Псковська чоловіча гімназія була утворена з Головного народного училища 2 червня 1808 року[1].

Псковська чоловіча гімназія
Gym poz 7.jpg
геокоординати не задано:
Засновано 1808
Адреса вулиця Калініна, 5
Сайт museum1shkola-pskov.narod2.ru
Псковська чоловіча гімназія у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Понад 10 років гімназія не мала власної будівлі й розміщувалась у приватних будинках; тільки 1817 року був придбаний дерев'яний будинок. 1827 року гімназія була закрита на 6 років, проте 1 березня 1833 року вона була знову відкрита, причому з 1 травня 1833 при ній почав діяти пансіон для дітей дворян на 30—50 місць. За наказом імператора Миколи I від 1 серпня 1837 року до відомства гімназії була передана Церква Георгія із Взвозу та числилась за нею до 1862 року — до того часу, коли в гімназії було відкрито свою домову церкву[2].

1855 року спеціально для гімназії було зведено триповерхову цегляну будівлю із внутрішнім двором при Георгіївській церкві. З цього будівництва збільшився набір учнів, були організовані 2 бібліотеки: фундаментальна й ученицька.

1911 року навпроти головного корпусу за проектом міського архітектора Едуарда Гермеєра було зведено двоповерхову будівлю для молодших класів. 12 серпня 1915 року тут розмістився Головний штаб Північного фронту — старшокласники продовжували займатись у старій будівлі, а молодші гімназисти займались, у другу чергу, в Маріїнській жіночій гімназії.

1916 року в гімназії навчались: дітей дворян і чиновників — 171, почесних громадян — 42, духовенства — 26, міщан — 158 і селян — 166.

Після 1918 року гімназію було реорганізовано в 1-у єдину трудову школу. Нині це середня школа № 1.

 
Одна з меморіальних дощок на фасаді гімназії

Відомі випускникиРедагувати

Також навчалисьРедагувати

ДиректориРедагувати

Відомі викладачіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Історія Народного училища починається 22 вересня 1786 року.
  2. Церква Святого великомученика Георгія Переможця. (Георгія із Взвозу)
  3. Випускники… 1916 рік.
  4. Летавет Август Андрійович (1893–1984), радянський гігієніст, академік (1950), заслужений майстер спорту СРСР з альпінізму (1946); одна з вершин Тянь-Шаню носить його ім'я.
  5. Бірштейн Суєта суєт?
  6. Автор відомої хрестоматії «Отблески»
  7. ЕСБЕ (1890–1907).

ПосиланняРедагувати