Відкрити головне меню

Психологічний захист — це

  1. психічна діяльність, спрямована на спонтанне усунення наслідків психічної травми (В. Ф. Басін, В. Е. Рожнов)
  2. окремі випадки відношення особистості хворого до травматичної ситуації або хвороби, що вразила його (В. М. Банщиков)
  3. механізм компенсації психічної недостатності (В. М. Воловик, В. Д. Вид)
  4. пасивно-оборонні форми реагування в патогенній життєвій ситуації (Р. А. Зачепицький)
  5. способи репрезентації перекрученого змісту (В. Н. Цапкин)[1]
  6. крайній засіб збереження суб'єктом душевної рівноваги[2]
  7. спеціальна регулятивна система стабілізації особистості, система механізмів, спрямованих на мінімізацію негативних переживань — на усунення або зведення до мінімуму відчуття тривоги, пов'язаного з усвідомленням конфлікту, що ставить під загрозу цілісність особистості[3]
  8. вироблена в онтогенезі стратегія несвідомого викривлення афективних і когнітивних аспектів тих ситуацій, які несуть загрозу сформованої картини світу (О. В. Чумакова)[4]
  9. механізм адаптивної перебудови сприйняття й оцінки, що виступає у випадках, коли особистість не може адекватно оцінити почуття занепокоєння, викликане внутрішнім або зовнішнім конфліктом, і не може впоратися зі стресом (В. А. Ташликов)[1]
  10. послідовне викривлення когнітивної та афективної складових образу реальної ситуації з метою послаблення емоційної напруги (Л.Р. Гребенников)[4]
  11. сукупність мимовільних та усвідомлених психічних процесів і способів розумової діяльності, практичних дій щодо трансформації й оптимізації відображення захисної та руйнівної дії об'єктивної реальності у межах відповідності суспільного буття інтересам людини, що проявляється у душевних переживаннях та перманентно впливає на внутрішню силу, яка спонукає до дій (О. О. Іллюк) [с. 64][5]
  12. способи переробки інформації в мозку, що блокує загрозливу інформацію (І. В. Тонконогий)[1].

Психологічний захист у структурі психіки та підходи до його описуРедагувати

Основними підходами до опису психологічного захисту є: психоаналітичний (З. Фрейд, В. Ф. Басін, В. Е. Рожнов, Р. А. Зачепицький та ін.); психотерапевтичний (Ф. Перлз, С. Женжер, Д. Енрайт, Н. Каліна та ін.); психофізіологічний (В. С. Ротенберг); психологічний (Т. С. Яценко, М. Й. Варій, О. В. Винославська, В. Л. Зливков та ін.); філософський (О. О. Іллюк) [с. 120–126][6].

О. В. Чумакова стверджує, що при описі феномену психологічного захисту прийнято віддавати данину психоаналітичній традиції[4]. В. І. Журбін сутнісну конструкцію визначень психологічного захисту, що наведені в його роботі, також зводить до психоаналітичного розуміння психологічного захисту З. Фрейда[1]. Психоаналітичний метод З. Фрейда, як стверджують П. В. Алексєєв і А. В. Панін, має відношення до особистісного несвідомого психіки людини щодо виявлення «комплексів», які у багатьох випадках стають причиною психічних розладів [с. 271][7].

М. Й. Варій наголошує — механізм психологічного захисту формується поза досвідом і спрацьовує поза сферою свідомості [с. 774][8]. Як відомо, все що формується поза досвідом людини відноситься до колективного несвідомого, яке відкрив К. Юнг. Змістом цього рівня психіки людини є «прообрази-архетипи» [с. 775–785][9].

О. В. Винославська[2] та інші науковці, ведучи мову про використання захисту в життєдіяльності людини, наводить приклади свідомого використання особами психологічного захисту а це вже свідома сфера психіки людини.

О. Л. Музика, Н. О. Никончук[10], М. В. Нестеренко[11] досліджують механізми психологічного захисту в усній народній творчості. А творчість — це сфера надсвідомого, яка базується на свідомому і співвідноситься з процесами духовної творчості [с. 205][12].

М. Й. Варій зазначає, що компенсаторним засобом психологічного захисту є переміщення неприємних переживань з рівня свідомості на рівень підсвідомого [с. 773][8]. Підсвідомість це найближчий до свідомості шар (рівень) особистісного несвідомого. До підсвідомості входять психічні явища, пов'язані з переходом з рівня свідомості на рівень автоматизму [с. 266, 267][7].

Багато дослідників стверджують, що психологічний захист — природний механізм, іманентно властивий психіці, свідомості; інші наголошують, що психологічний захист — це лише один із способів описання деяких форм поведінки, розумової діяльності, прояву афективності[1].

На думку О. В. Винославської[2] та М. Й. Варія [с. 772][8] психологічний захист — нормальний, постійний механізм людської психіки, який проявляється не тільки в разі виникнення надзвичайних обставин, але й у повсякденні.

В. І. Журбін стверджує, що спільним для визначень сутності психологічного захисту які зробили В. Ф. Басін і В. Е. Рожнов, В. М. Банщиков, І. В. Тонконогий, В. А. Ташликов, В. С. Ротенберг, В. М. Воловик і В. Д. Вид, Р. А. Зачепицький, В. Н. Цапкин є ситуація конфлікту, травми, стресу[1].

Змістовну конструкцію психологічного захисту у більшості випадків науковці зводять до захисних механізмів психіки, єдиної класифікації яких не вироблено. Так, К. Перрі аналізує 26 захисних механізмів психіки[4], А. Фрейд класифікує — 14; Д. Вейлант наводить — 46, Н. Мак-Вільямс класифікує — 28, Л. Дьоміна та І. Ральникова визначають — 42. О. В. Винославська у своїй роботі розкриває 10 форм психологічного захисту, а саме: витіснення, заперечення реальності, деперсоналізація, раціоналізація, проекція, ідентифікація, компенсація, сублімація, регресія[2].

На думку О. О. Іллюка, у генезисі психологічного захисту вирішальне значення має інформація щодо відповідності явищ і предметів об'єктивної дійсності інтересам людини, яка (відповідність) визначається на раціональному рівні свідомості. На чуттєвому рівні свідомості інформація про відповідність безпосередньо трансформується у позитивні переживання, а невідповідність детермінує переживання негативні. Для попередження (пониження, усунення) неприємних переживань здійснюється свідома чи мимовільна оптимізація виявленої (прогнозованої) невідповідності. Всі види (форми) механізмів психологічного захисту виконують роль лише способу психологічної оптимізації [c. 59, 60][5].

Інформація як основний чинник переживань та психологічного захистуРедагувати

Безпосереднім чинником переживань людини є інформація. Але джерелом інформації, яка надходить до свідомості, є не тільки навколишня дійсність, а й несвідома сфера психіки людини, до якої науковці відносять сукупність психічних явищ, станів і дій, що перебувають поза сферою розуму, несвідомих, таких, що не піддаються, принаймні на цей момент, контролю з боку свідомості. Несвідоме має два глибинні рівні. Це відкрите 3. Фрейдом особистісне несвідоме як відображення у психіці індивідуального досвіду та колективне несвідоме, що є досвідом попередніх поколінь, відкрите К. Юнгом.

Несвідома сфера психіки людини містить такі види інформації.

  • 1. Інформація про психічні явища, яка спочатку контролювалася свідомістю, а потім у результаті тривалого тренування й багаторазового повторення набула несвідомого характеру і зберігається в особливому шарі несвідомого — підсвідомості. Таку інформацію прийнято називати автоматизмами .
  • 2. Інформація, що попередньо була у свідомості, але є такою, про яку забули чи свідомо витіснили в особистісне несвідоме. Цю інформацію пропонується позначати категорією «латентні мегабіти» . Латентний (від латин. latentis) — прихований, невидимий; мега (від грец. μεγας) — великий; біт — мінімальна одиниця кількості інформації.
  • 3. Інформація про обставини, явища, предмети та особисті переживання з приводу небезпечної для життєдіяльності людини події (ситуації), яка була мимовільно витіснена зі свідомості до особистісного несвідомого. Таку інформацію пропонується позначати категорією «кризисні фантоми» . Фантом (від фр. fantome) — привід. Як вважав 3. Фрейд, у несвідоме витісняються травмуючі переживання, які він назвав комплексами.
  • 4. Інформація, що потрапила до особистісного несвідомого без усвідомлення її людиною в результаті психоаналітичного, нейролінгвістичного, парапсихологічного, екстрасенсорного впливів тощо. Таку інформацію пропонується позначати категорією «наскрізні фантоми» .
  • 5. Інформація, що перебуває у колективному несвідомому психіки, яка, можливо, детермінована генотипом людини та космічним інформаційно-змістовним полем і є відображенням досвіду попередніх поколінь. Цю інформацію пропонується називати категорією «гібридні фантоми» . Гібрид (від латин. hibrida) — помісь [c. 60, 61][5].

Види психологічного захистуРедагувати

Методологічними засадами визначення видів психологічного захисту є філософське положення про єдність і боротьбу протилежностей та висновки науковців щодо захисного і руйнівного впливу об'єктивної реальності на життєдіяльність людини.

Видами психологічного захисту є:

  • 1) психологічний захист трансформації (відповідно до захисної дії об'єктивної реальності);
  • 2) психологічний захист оптимізації (відповідно до руйнівної дії об'єктивної реальності) [c. 61][5].

Психологічний захист трансформаціїРедагувати

1. Психологічний захист трансформації  — це інтегральна єдність відображеного на чуттєвому і раціональному рівнях психіки комплексного забезпечення об'єктивною дійсністю життєдіяльності людини у межах відповідності суспільного буття її інтересам, яка проявляється у душевних переживаннях та перманентно впливає на внутрішню силу, що спонукає до діяльності.

Змістовні компоненти психологічного захисту трансформації класифікуються відповідно до чуттєвої, раціональної та ейдетичної форм існування свідомості.

Психологічний захист трансформації включає:

  • 1.1) раціональний (розумовий) психологічний захист;
 1.2) абсолютний (ідеальний) раціональний психологічний захист; 
  • 1.3) чуттєвий (емоційний) психологічний захист;
 1.4) абсолютний (ідеальний) чуттєвий психологічний захист;
  • 1.5) базовий (ейдетичний) психологічний захист [c. 61][5], [с. 82–91][13].

Раціональний психологічний захистРедагувати

1.1. Раціональний психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 203][14].

1.2. Абсолютний раціональний психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування їх психіки під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах за повної відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття реальної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 209][14].

Чуттєвий психологічний захистРедагувати

1.3. Чуттєвий психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 210, 211][14].

1.4. Абсолютний чуттєвий психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування їх психіки під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах при повній відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 210][14].

Базовий психологічний захистРедагувати

1.5. Базовий психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості їх еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного та чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей [с. 201][14].

Психологічний захист оптимізаціїРедагувати

2. Психологічний захист оптимізації  — це сукупність мимовільних психічних процесів, свідомих способів розумової діяльності та практичних дій людини щодо збільшення відповідності суспільного буття її інтересам, наслідком яких є зменшення чи повне усунення неприємних переживань.

Змістовні компоненти психологічного захисту оптимізації класифікуються відповідно до філософського визначення сфер психіки людини, а саме: свідомість, несвідоме, надсвідоме.

Психологічний захист оптимізації включає:

  • 2.1) свідомий психологічний захист оптимізації;
  • 2.2) несвідомий психологічний захист оптимізації;
  • 2.3) надсвідомий психологічний захист оптимізації [c. 61][5].

Свідомий психологічний захист оптимізаціїРедагувати

2.1. Свідомий психологічний захист оптимізації — це повсякденна усвідомлена та цілеспрямована діяльність щодо збільшення відповідності суспільного буття інтересам особистості, зменшення чи повне усунення неприємних переживань.

Свідомий психологічний захист можна класифікувати за джерелами, етапами, засобами, способами здійснення та ін., зокрема:

  • за джерелами — особистісний та зовнішній;
  • за етапами — попереджувальний, безпосередній, реабілітаційний;
  • за засобами — розумовий, словесний, жестикуляційний, діяльнісний тощо;
  • за способами — навчальний, виховний, соціальний, розважальний, лікувальний та ін.

Формами свідомого психологічного захисту є: витіснення (переключення), заперечення, деперсоналізація, раціоналізація, проекція, ідентифікація, компенсація, сублімація, регресія, обман, маніпуляція, агресія тощо.

Форма застосування свідомого психологічного захисту у кожному конкретному випадку залежить від особистісних психологічних якостей людини, її толерантності, моральних принципів, життєвого досвіду, освіти, достатку та ін. [c. 63][5].

Несвідомий психологічний захист оптимізаціїРедагувати

2.2. Несвідомий психологічний захист оптимізації — це сукупність мимовільних психічних процесів для збільшення відповідності суспільного буття людини її інтересам, що зменшує або усуває неприємні переживання.

Змістовні компоненти несвідомого психологічного захисту оптимізації класифікуються відповідно до глибинних рівнів несвідомої сфери психіки людини, а саме особистісного несвідомого, відкритого 3. Фрейдом, та колективного несвідомого, відкритого К. Юнгом.

Несвідомий психологічний захист оптимізації включає:

  • 2.2.1) автоматизми психологічного захисту (автоматизми оптимізації) – на рівні особистісного несвідомого;
  • 2.2.2) архетипи психологічного захисту (архетипи оптимізації) – на рівні колективного несвідомого [с. 54][15].

Автоматизми психологічного захисту (автоматизми оптимізації)Редагувати

2.2.1. Автоматизми психологічного захисту (автоматизми оптимізації) — це зразки (приклади) психологічного захисту оптимізації виявленої невідповідності об'єктивної реальності інтересам особистості та стереотипи різноманітних варіантів попереднього психологічного захисту оптимізації, які мимовільно витіснені у підсвідомість особистісного несвідомого психіки людини.

До автоматизмів психологічного захисту (автоматизмів оптимізації) відносять психічні явища, що пов'язані з переходом від рівня свідомості на рівень автоматизму, які витіснені до підсвідомості, найближчого до свідомості шару (рівня) особистісного несвідомого.

Автоматизми психологічного захисту (автоматизми оптимізації) класифікуються за способом їх формуванням:

  • ті, що формуються мимовільно, без участі свідомості, доцільно називати «автоматизмами буденного (мимовільного) психологічного захисту (автоматизмами буденної оптимізації)»;
  • ті, що формуються свідомо і цілеспрямовано, — «автоматизмами свідомого психологічного захисту (автоматизмами свідомої оптимізації)».

Автоматизми буденного (мимовільного) психологічного захисту (автоматизми буденної оптимізації) формуються неусвідомлено під час повсякденної життєдіяльності людини. Їх неусвідомлене, мимовільне формування здійснюється від народження до завершення життя кожної людини. Автоматизми буденного (мимовільного) психологічного захисту (автоматизми буденної оптимізації), як правило, залежать від віку людини, терміну і різноплановості суспільної діяльності, періодичності виконання завдань в особливих (надзвичайних, екстремальних) умовах тощо.

Автоматизми свідомого психологічного захисту (автоматизмами свідомої оптимізації) формуються усвідомлено. Їх цілеспрямовано може формувати як сама особистість, так і сторонні особи. Вони формуються у процесі як навчальної, так і виховної діяльності [c. 54][15].

Архетипи психологічного захисту (архетипи оптимізації)Редагувати

2.2.2 Архетипи психологічного захисту (архетипи оптимізації) — це комплекс мимовільних процесів у сфері колективного несвідомого психіки людини щодо зміни виявленої невідповідності об'єктивної реальності її інтересам із забезпечення життєдіяльності, попередження, зниження або усунення негативних переживань.

До архетипів психологічного захисту (архетипів оптимізації) можна віднести всі форми механізмів психологічного захисту, а саме: витіснення, заперечення, деперсоналізація, раціоналізація, проекція, ідентифікація, компенсація, сублімація, регресія та ін. Архетипи психологічного захисту (архетипи оптимізації) — це лише один із багатьох можливих видів прообразів-архетипів колективного несвідомого [c. 54][15].

Надсвідомий психологічний захист оптимізаціїРедагувати

2.3. Надсвідомий психологічний захист — це сукупність різноманітних видів творчої діяльності щодо розроблення методик з діагностики психічних станів та властивостей людини, новітніх способів формування автоматизмів оптимізації, психологічної адаптації та реабілітації для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.

Надсвідомий психологічний захист класифікується як:

  • 2.3.1. «довільно-творчий психологічний захист»;
  • 2.3.2. «науково-творчий психологічний захист».

2.3.1. Довільно-творчий психологічний захист — це процес формування нових прийомів та способів досягнення відповідності суспільного буття інтересам людини на основі індивідуального та колективного досвіду в умовах повсякденної життєдіяльності для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.

Довільно-творчий психологічний захист можна поділяти на «психологічний захист у народній творчості» та «особистісний творчий психологічний захист».

Психологічний захист у народній творчості може проявлятися в усній творчості, звичаях, прикладному мистецтві, будівництві та ін.

Особистісний творчий психологічний захист — це цілеспрямований процес створення особистої системи розумової та практичної діяльності для досягнення максимальної відповідності суспільного буття своїм інтересам на основі індивідуального досвіду та науково-теоретичних положень з метою попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.

2.3.2. Науково-творчий психологічний захист — це цілеспрямована науково-теоретична діяльність, спрямована на дослідження методології, генезису, сутності, змісту, оцінювання психологічного захисту, розроблення методик з діагностики психологічних станів, психологічної адаптації та реабілітації для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань [c. 64][5].

Система психологічного захистуРедагувати

Компоненти психологічного захисту, розкриті відповідно до структури психіки людини, формують систему психологічного захисту.

Система психологічного захисту — це стійка сукупність компонентів психологічного захисту трансформації та психологічного захисту оптимізації, що визначені відповідно до структури психіки людини, які комплексно і взаємозалежно впливають на формування нормального психологічного стану військовослужбовців, зниження та усунення негативних душевних переживань людини при взаємодії з об'єктивною реальністю [c. 64][5].

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г д е Журбин, В. И. Понятие психологической защиты в концепциях З. Фрейда и К. Роджерса [Электронный ресурс] / В. И. Журбин. – Вопросы психологии. – 1990. – №4. – С. 14–23. – Режим доступа : http://www.voppsy.ru/issues/1990/904/904014.htm (дата обращения 01.02.2016). – Назва с екрана.
  2. а б в г Винославська, О. В. Психологія [Електронний ресурс] : навч. посіб. / О. В. Винославська. – К. : ІНКОС, 2005 – Режим доступу : http://www.ebk.net.ua/Book/psychology/vinoslavska_psihologiya/part4/4701.htm (дата звернення 21.01.2016). – Назва з екрана.
  3. Словник основних термінів і понять [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://infopedia.su/2x69d5.html (дата звернення 07.07.2016). – Назва з екрана.
  4. а б в г Чумакова, Е. В. Психологическая защита личности в системе детско-родительского взаимодействия [Електронний ресурс] / Е. В. Чумакова. – Диссертация на соискательство ученой степени кандидата психологических наук. – Режим доступа : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/124445.html (дата обращения 17.02.2016). – Назва с екрана.
  5. а б в г д е ж и к Іллюк, О. О. Структура системи психологічного захисту особового складу [Електронний ресурс] / О. О. Іллюк. – Честь і закон : науковий журнал Національної академії Національної гвардії України. – 2016. – № 2. – С. 58–66. – Режим доступу : http://nangu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/07/ЧіЗ-2-2016.pdf (дата звернення 06.07.2016). – Назва з екрана.
  6. Іллюк, О. О. Зміст та застосування підходів до опису психологічного захисту особового складу [Електронний ресурс] / О. О. Іллюк. – Честь і закон : науковий журнал Національної академії Національної гвардії України. – 2018. – № 1. – С. 120–127. – Режим доступу : http://nangu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/05/honor_and_law_2018_1.pdf (дата звернення 22.05.2018). – Назва з екрана.
  7. а б Алексеев, П. В. Философия [Текст] : ученик / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – 3-е изд. перераб. и доп. /. — М. : ПБОЮЛ Грачев С. М, 2001. — 608 с.
  8. а б в Варій, М. Й. Психологічний захист особистості [Текст] / М. Й. Варій // Загальна психологія : підручник / М. Й. Варій / – Режим доступу : http://textbooks.net.ua/content/view/5574/47/. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : “Центр учбової літератури”, 2007. — 968 с.
  9. Причепій, Є. М. Философия [Текст] : підручник / Є. М. Причепій, А. М. Черній, Л. А. Чекаль. — М. : Академвидав, 2007. — 592 с.
  10. Музика, О. Л. Механізми психологічного захисту в усній народній творчості [Электронный ресурс] / О.Л. Музика, Н.О. Никончук. – Режим доступа : http://eprints.zu.edu.ua/359/1/04.pdf (дата звернення 07.04.2016). – Назва с екрана.
  11. Нестеренко, М. В. Компенсаторні елементи народної творчості до постановки проблеми [Электронный ресурс] / М. В. Нестеренко. – Режим доступа : http://tur.kosiv.info/ukrainian-culture/440-нестеренко-м-в-компенсаторні-елементи-народної-творчості-до-постановки-проблеми.html (дата звернення 07.04.2016). – Назва с екрана.
  12. Канке, В. А. Философия. Исторический и системный курс [Текст] : ученик для вузов / В. А. Канке. — 5-е узд., перераб. и доп. — М. : Логос, 2005. — 376 с.
  13. Іллюк, О. О. Методика оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки військовослужбовців на основі їх морального духу та морально-психологічного стану [Електронний ресурс] / О. О. Іллюк. – Честь і закон. – 2010. – № 4. – С. 82–93. – Режим доступу : http://nangu.edu.ua/wp-content/uploads/2013/07/honor_and_law_2010_04.pdf (дата звернення 24.08.2016). – Назва з екрана.
  14. а б в г д Іллюк, О. О. Методика оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки особового складу [Текст] / О. О. Іллюк // Людський фактор військових формувань: зміст оцінювання та прогнозування : монографія / О. О. Іллюк. — Х. : Акад. ВВ МВС України, 2012. — 251 с.
  15. а б в Іллюк, О. О. Генезис, зміст та сутність психологічного захисту особового складу [Електронний ресурс] / О. О. Іллюк // Наукове забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії України : зб. тез доп. VІІІ наук.-практ. конф. Національної акад. НГУ. Секція 4. Актуальні проблеми морально-психологічного та правового забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії України, 30 берез. 2017 р. м. Харків. – С. 53–55. – Режим доступу : http://nangu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/04/Збірник-тез-2017_секція-4.pdf (дата звернення 15.04.2017). – Назва з екрана.