Прямокишково-маткова заглибина

Прямокишко́во-ма́ткова загли́бина (лат. excavatio rectouterina) — гінекологічний термін; заглибина у парієтальній (зовнішній) очеревині, розташована між маткою (uterus) і прямою кишкою (rectum). Межами її слугують прямокишково-маткові складки очеревини[1]. Інші назви — Дугласова кишеня, Дугласів простір (лат. cavum Douglasi) — на честь шотландського анатома Д. Дугласа (1675—1742), який докладно досліджував область матки. Ім'я Дугласа носять також близькорозташовані анатомічні структури — Дугласові складки, Дугласова лінія і Дугласова перегородка.

Прямокишково-маткова заглибина
WeiblichesBeckenMedian.gif
Прямокишково-маткова заглибина на малюнку з Анатомії Грея (Excavatio recto-uterina). Сагітальний розріз
Gray1230.png
Прямокишково-маткова заглибина на малюнку з Анатомії Грея. (Recto-uterine excavation). Медіанний сагітальний розріз
Деталі
Система Статева система
Ідентифікатори
Латина Excavatio rectouterina
Анатомія Грея subject #246
MeSH D004312
TA98 A10.1.02.512F
TA2 3726
FMA 14728
Анатомічна термінологія

ЗагальнеРедагувати

Прямокишково-маткова заглибина є найглибшою точкою черевної порожнини у жінок. Біля неї лежить задній відділ склепіння піхви. За маткою знаходиться інша заглибина — міхурово-маткова (excavatio vesicouterina), яка розташована між нею і сечовим міхуром.

У чоловічому організмі прямокишково-матковій заглибині відповідає прямокишково-міхурова заглибина (excavatio rectovesicalis), розташована між сечовим міхуром і прямою кишкою. При цьому чоловічий відповідник міхурово-матковій заглибині відсутній.

Клінічне значенняРедагувати

Будучи найглибшою частиною черевної порожнини у жінок, прямокишково-маткова заглибина часто стає осередком скупчення рідин по принципу стікання у найглибші закутки — у випадках різноманітних патологій: асцитична рідина, пухлинний чи серзний випіт, амніотична рідина при позаматковій вагітності, скупчення гною, лімфи, крові тощо. Подібне очікуване скупчення рідини у попередньо відодому анатомічному просторі має клінічне діагностичне значення, адже очікувано дозволяє виявити рідини на ультразвуковому дослідженні у стоячій позиції, при гінекологічному обстеженні є можливість оцінити нависання заднього склепіння піхви та/або взяття хірургом пунктату рідини через склепіння піхви на лабораторне обстеження для уточнення діагнозу. Заглибина також має значення нарівні із рештою закутків черевної порожнини при їх перевірці «шарячим катетером». При крайній стадії ниркової недостатності, під час проведення перитонеального діалізу кінчик катетера уводиться у найглибше місце западини.[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Большой медицинский словарь. 2000.
  2. Drake, RL (2010). Gray's Anatomy for Students. Churchill Livingstone. с. 460. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати