Відкрити головне меню


Позаматкова вагітність (лат. graviditas extrauterina), також ектопічна вагітність[1] (graviditas ectopica) — ускладнення вагітності, яке виникає, коли прикріплення заплідненої яйцеклітини відбувається поза порожниною матки.

Позаматкова вагітність
Позаматкова вагітність
Позаматкова вагітність
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 O00
DiseasesDB 4089
MedlinePlus 000895
eMedicine

med/3212 emerg/478

radio/231
MeSH D011271
Позаматкова вагітність у Вікісховищі?

Позаматкова вагітність зустрічається приблизно в 2 % від усіх вагітностей. За рідкісним винятком, позаматкова вагітність нежиттєздатна і нерідко небезпечна для здоров'я матері через внутрішні кровотечі. Позаматкову вагітність відносять до станів, які вимагають невідкладної медичної допомоги, оскільки без лікування вона може призвести до смерті.

Зміст

ПатогенезРедагувати

При нормальній вагітності запліднення яйцеклітини сперматозоїдом настає у матковій трубі, звідки зигота надходить у порожнину матки, де досить місця для розвитку плодового яйця. При позаматковій вагітності зигота не досягає порожнини матки і прищеплюється в трубі або виштовхується з труби у зворотному напрямку і прикріплюється в яєчнику або на навколишній очеревині. Оскільки поза маткою немає нормальних умов для розвитку ембріона, ворсини хоріона проникають у тканину органу і ушкоджують її, спричинюючи кровотечу в черевну порожнину (гемоперитонеум).

КласифікаціяРедагувати

За місцем розташування позаматкової вагітності розрізняють трубну (g. e. tubaria), яєчникову (g. e. ovarica), бахромкову (g. e. fimbrica), черевну (g. e. abdominalis) вагітності і вагітність в рудиментарному розі матки (g. in cornu rudimentario). Крім того, виділяють гетеротопічну вагітність (graviditas heterotopica), при якій є два плодових яйця, одне з яких розташоване в матці, а інше — поза нею. Трубна вагітність становить близько 90 % від усіх позаматкових вагітностей[2].

ЕтіологіяРедагувати

У 30-50 % випадків причини позаматкової вагітності залишаються невідомими. До факторів ризику відносять запальні тазові захворювання, безпліддя, внутрішньоматкову контрацепцію, операції на маткових трубах (в тому числі стерилізація), куріння.

Чинники ризику розвитку позаматкової вагітності:

  • перенесені раніше сальпінгоофорит, ендоміометрит, аборти;
  • порушення гормональної функції яєчників;
  • генітальний інфантилізм;
  • ендометріоз;
  • перенесені операції на внутрішніх статевих органах;
  • підвищена активність трофобласта;
  • аномалії розвитку маткових труб;
  • спайковий процес у малому тазі внаслідок ендометріозу або гострого апендициту, а також інфекційних ускладнень після пологів або аборту;
  • хірургічні втручання на маткових трубах — перев'язка, органозберігаючі операції з приводу позаматкової вагітності, операції з приводу безпліддя;
  • використання внутрішньоматкових контрацептивів;
  • порушення функції яєчників (гормональні порушення);
  • штучне запліднення (екстракорпоральне запліднення з перенесенням ембріона або зиготи, штучне осіменіння);
  • вік жінки старше 35 років.

Клінічні ознакиРедагувати

На ранніх стадіях позаматкова вагітність за перебігом не відрізняється від маткової і може супроводжуватися нудотою, сонливістю, підвищеним апетитом, збільшенням і болючістю молочних залоз. Несприятливі прояви зазвичай з'являються в терміни від 5 до 8 тижнів з дня останньої менструації. До них відносяться:

  • Біль. Він може бути ниючим, переймоподібним або ріжучим. Виникає біль внизу живота на одній стороні, а при розриві плодової крові в черевну порожнину може віддавати в задній прохід, підложкову область і плечі. Сечовипускання і спорожнення кишечника також можуть бути болісними.
  • Кровотеча. Попри те, що при позаматковій вагітності кровотеча з пошкоджених судин відбувається в черевну порожнину, часто при цьому виникає і маткова кровотеча у зв'язку з падінням рівня прогестерону. Кровотеча може нагадувати менструацію, але в більшості випадків кров'янисті виділення бувають мізерними і тривають довго. Рясна маткова кровотеча зустрічається вкрай рідко.
  • Шок. При великій крововтраті можуть спостерігатися втрата свідомості, блідість шкіри, падіння артеріального тиску, частий слабкий пульс.

ДіагностикаРедагувати

В усіх випадках затримки менструації, болів і кров'яних виділень лікар має підозрювати позаматкову вагітність. При проявах шоку, позитивному тесті на вагітність, відсутності плідного яйця в матці і великій кількості рідини в черевній порожнині за УЗД діагностувати позаматкову вагітності не становить труднощів.

В інших випадках визначальне значення має концентрація хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ) в крові і трансвагінальне УЗД. Якщо рівень ХГЛ перевищує 1500 мМО/мл, а плодове яйце в порожнині матки не визначається, це може свідчити про позаматкову вагітність. Якщо рівень ХГЛ нижче 1500 мМО/мл, доцільне повторення аналізу через 48 годин. Приріст менше ніж в 1,6 рази, відсутність зростання або падіння рівня ХГЛ свідчать на користь позаматкової вагітності.

Виявлення плодового яйця поза маткою по УЗД трапляється досить рідко, в більшості випадків орієнтуються на такі ознаки, як відсутність плодового яйця в матці, наявність вільної рідини поза маткою і неоднорідного об'ємного утворення в області придатків на одній стороні.

ЛікуванняРедагувати

Хірургічне. До операції вдаються в усіх випадках невідкладного стану з ознаками внутрішньої кровотечі. У більшості випадків проводять лапароскопічну операцію, при якій видаляють тільки плодове яйце чи маткову трубу при її розриві.

НаслідкиРедагувати

Позаматкова вагітність може надалі призвести до безпліддя і повторної позаматкової вагітності. Імовірність нормальної вагітності та пологів становить близько 50 %, повторної позаматкової вагітності — близько 20 %, безпліддя — близько 30 %.

ПриміткиРедагувати

  1. Позаматкова вагітність: симптоми, ознаки розриву труби
  2. Cecchino, GN; Araujo Júnior, E; Elito Júnior, J (September 2014). Methotrexate for ectopic pregnancy: when and how. Archives of Gynecology and Obstetrics 290 (3): 417–23. PMID 24791968. doi:10.1007/s00404-014-3266-9. 

ЛітератураРедагувати

  • Александров М. С. и Шинкарева Л. Ф. Внематочная беременность, М., 1961;
  • Селезнева Н. Д. Неотложная помощь в гинекологии, с. 62, М., 1986.

ПосиланняРедагувати