Проценко Микола Володимирович

Проценко Микола Володимирович
Проценко Микола Володимирович
Псевдо	усиновлений дідом, мав по-батькові Федорович
Народився	19 грудня 1921; Ніжин
Помер	30 вересня 1962 (40 років); Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Діяльність	співак (баритон)
Відомий завдяки	співак хору ім. Г. Верьовки (1949–1951); актор Київського театру оперети (1952–1962)
Батько	Володимир Федорович Проценко (1899–1937)
Мати	Тетяна Іванівна Іваненко (1901–1984)
Родичі	дід Проценко Федір Данилович; дядько Проценко Андрій Федорович
У шлюбі з	Савченко Антоніна Антонівна
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Проценко.

Проценко Микола Володимирович (* 19 грудня 1921(19211219), Ніжин — † 30 вересня 1962, Київ) — український співак (баритон), відомий за виступами в хорі ім. Г. Верьовки (1949–1951) та Київському театрі оперети (1952–1962). Внук Проценка Федора Даниловича.

Життєпис

Народився в Ніжині 19 грудня 1921(19211219) року в сім'ї Володимира Федоровича Проценка (1899–1937) (сина відомого хормейстера і педагога Проценка Федора Даниловича (1866–1942)) і педагога Тетяни Іванівни Іваненко (1901–1984). Батько Миколи в радянські часи став профспілковим діячем, завідувачем міського відділу освіти. В 1937 році він був репресований, після чого дід Федір Данилович усиновив Миколу і його сестру Люсю і їх записали по-батькові Федоровичі.^[1]

Під час німецької окупації в Ніжині Микола був заступником керівника підпільної групи акторів.

1949–1951 — соліст (баритон) хору ім. Г. Г. Верьовки.

1952–1962 — соліст Київського театру оперети.

Був одружений з заслуженою артисткою УРСР А. Савченко, яка також працювала в Київській опереті.

Помер у Києві 30 вересня 1962 року. Похований на Байковому кладовищі.^[2]

Ролі

Кобзар («Червона калина» О. Рябова)^[3]

Примітки

↑ Мій дід [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]Фонд Людмили Проценко
↑ Збірник на пошану Л. А. Проценко [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]Архивное дело
↑ Український радянський музичний театр (1917–1967): нариси історії / Ю. О. Станішевський. — К.: Наукова думка, 1970. — с. 256

Посилання

Фрагмент родовідного розпису Проценок, дворян Чернігівської губ. [Архівовано 18 серпня 2005 у Wayback Machine.]

[1] Мій дід [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]Фонд Людмили Проценко

[2] Збірник на пошану Л. А. Проценко [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]Архивное дело

[3] Український радянський музичний театр (1917–1967): нариси історії / Ю. О. Станішевський. — К.: Наукова думка, 1970. — с. 256

[1]

[2]

[3]