Протока Гінлопена
Протока Гінлопена[1][2][3] (норв. Hinlopenstretet) — протока в Північному Льодовитому океані, у норвезькому архіпелазі Шпіцберген. Розділяє острови Північно-Східна Земля і Західний Шпіцберген. Має довжину близько 150 км при ширині від 10 до 60 км. Глибини змінюються в середньому від 150 м на півночі до 100 м — на півдні. У протоці розташовані кілька невеликих островів. Покритий паковим льодом.
| Протока Гінлопена | |
|---|---|
.jpg) | |
| Розташування | |
| Координати | 79.5183/19.2817 |
| Прибережні країни |  Норвегія
|
| Море | Північний Льодовитий океан |
| Довжина | 150 |
| Ширина | 10—60 |
| Мапа | |
| |
Був названий за ім'ям нідерландського купця, торговця хутрами Тейма Якобца Гінлопена[4].
Північна частина протоки зветься Північною брамою (норв. Nordporten), між Storsteinhalvøya і Mosselhalvøya. Південна частина, названа Південною брамою (норв. Sørporten), розширюється між Бросвельбріном (норв. Bråsvellbreen) і островами Бастіна (норв. Bastianøyane)[5].
Примітки ред.
- ↑ Hinlopen Strait, Svalbard - Geographical Names, map, geographic coordinates. www.geographic.org. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 5 червня 2017.
- ↑ Vorren, Torre O., et al. 2011. Glacial History of the Barents Sea Region. In: Jurgen Ehlers, Philip Leonard Gibbard, & Philip D. Hughes (eds.), Quaternary Glaciations — Extent and Chronology: A Closer Look, pp. 361—372. Amsterdam: Elsevier, p. 369.
- ↑ Conway, Martin. 1906. No Man's Land: A History of Spitsbergen from Its Discovery in 1596 to the Beginning of the Scientific Exploration of the Country. Cambridge: Cambridge University Press, p. 360.
- ↑ Norwegian Polar Institute. «Hinlopenstretet's history». Архів оригіналу за 16 січня 2011. Процитовано 5 червня 2017.
- ↑ Arctic Pilot: Sailing directions Svalbard–Jan Mayen. 7. Stavanger: The Norwegian Hydrographic Service and The Norwegian Polar Institute. 1988. p. 340. ISBN 82-90653-06-9.
Посилання ред.
- Геологія і рельєф Гінлопена [Архівовано 16 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Дика природа протоки Гінлопена [Архівовано 18 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Історія протоки Гінлопена [Архівовано 16 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Рослинність протоки Гінлопена [Архівовано 16 січня 2011 у Wayback Machine.]