Відкрити головне меню
Американська 37-мм протитанкова артилерійська система фірми «Бофорс»
Німецька протитанкова гармата Pak 38

Протита́нкова артиле́рія — вид артилерії, призначений для ураження танків, самохідних артилерійських установок і іншої броньованої техніки. Організаційно складається з протитанкових (ПТ) артилерійських підрозділів і частин.

Зародження протитанкової артилерії пов'язане із застосуванням на полі бою танків в 1-ій світовій війні. З 1916 як протитанкові гармати застосовувалися легкі гармати польової артилерії зі звичайними снарядами. Першими спеціальними протитанковими гарматами (кін. 20-х — поч. 30-х рр.) були малокаліберні 25 — 37-мм гармати.

До 1940 калібр протитанкових гармат збільшився до 50 мм. З розвитком протитанкової артилерії визначалися її організаційні форми, розроблялися способи стрільби і принципи бойового застосування.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 283. — ISBN 00101-030. (рос.)

ПосиланняРедагувати