Відкрити головне меню
Positional astronomy.svg

Протистояння планети або Опозиція планети відповідає моменту розташування Сонця, Землі та планети сонячної системи екліптичні довготи планети та Сонця відрізняються на 180°[1], при цьому Земля знаходиться між Сонцем та даною планетою. У цей час для земного спостерігача зазначена планета перебуває у протилежному напрямку від Сонця, тобто знаходиться в «опозиції» до нього. Момент протистояння планети позначають символом (Юнікод #x260d), або при написанні від руки як Opposition.png.

У протистоянні найліпші умови для спостереження планет[1].

Протилежним випадком до протистояння планети є момент її сполучення, коли Сонце й планета мають однакову екліптичну довготу.

Зміст

ПричинаРедагувати

Момент протистояння виникає внаслідок орбітального руху Землі та планет сонячної системи навколо центральної зорі — Сонця. Тому в стані опозиції можуть перебувати лише планети, радіуси орбіт яких більші за 1 астрономічну одиницю, що відповідає радіусу орбіти Землі. До цієї групи належать Марс, Юпітер, Сатурн, Нептун та Уран. Внаслідок еліптичності орбіт планет і Землі віддалі між ними під час різних протистоянь періодично змінюються; найменшим відстаням відповідають великі протистояння планети.

Приклади планетРедагувати

Наприклад, у Марса великі протистояння повторюються через кожні 15—17 років.

28 жовтня 2011р момент великого протистояння настав для Юпітера. При цьому відстань Земля-Юпітер була найменшою (беручи до уваги параметри орбіт цих двох планет), від чого його яскравість також сягнула найбільшого значення, а видима зоряна величина становила -2m,6.[2]

Інші об'єкти сонячної системиРедагувати

Окрім планет момент протистояння можуть мати також й інші об'єкти сонячної системи, такі як малі планети, астероїди чи комети.

Місяць, внаслідок свого орбітального руху навколо Землі перебуває в протистоянні, коли настає фаза повного місяця. Іноді у протистоянні відбувається місячне затемнення.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б Конфігурації // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 227—228. — ISBN 966-613-263-X.
  2. See Jupiter at its 2011 best

ПриміткиРедагувати