Прицільного пункту тема (шахи)

Те́ма прицільного пункту — тема в шаховій композиції. Суть теми — в початковій позиції поле контролюється кількома чорними фігурами, в процесі гри одна з фігур іде на контрольоване поле, а інша або інші гублять над ним контроль, і білі оголошують з цього поля мат чорному королю із взяттям чорної тематичної фігури.

Історія ред.

Цю ідею запропонував у 1919 році німецький шаховий композитор Артур Клінке (1887—1942). Для вираження ідеї в задачі у початковій позиції дві чи більше чорні фігури контролюють певне тематичне поле. Білі для досягнення мети застосовують різноманітну стратегію: заманюють на тематичне поле одну з контролюючих чорних фігур, а інші фігури відволікаються чи виключаються білими, перекриваються чорними тощо, тим самим білі оволодівають тематичним полем і з нього на матуючому ході оголошують чорному королю мат із взяттям тематичної фігури. Ідея дістала назву — тема прицільного пункту.

Артур Клінке
«Breslauer volkswacht»
1920
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#3           (7+9)








1. Tf5! ~ 2. T:h5 #

1. ... S:f5 2. Dd5! ed   3. S:f5 #
1. ... ef   2. De2! S:e2 3. S:f5 #


Карл Хардер
1 приз
Турнір FIDE
1926
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#3           (9+13)







1. Da4! ~ 2. De4 #[1]

1. ... Td4 2. De8! ~ 3. Dh5 #
    2. ... Sg7 3. S:d4 #
1. ... Ld4 2. Dc2! ~ 3. De4 #
    2. ... Sd6 3. S:d4 #
1. ... Sd4 2. Tg4! ~ 3. Tg3 #
    2. ... Tg7 3. S:d4 #

Тематичне поле «d4» контролюється трьома чорними фігурами.

Синтез з іншими темами ред.

Оскільки при вираженні теми може використовуватись такий послаблювальний стратегічний момент у ходах чорних, як взаємне перекриття — тому можливий синтез із темами, в яких їх складовою є перекриття, зокрема — перекриття Плахути, Новотного.

Хармут Лауе
1 приз
Конкурс Шахового Клубу
в Стегбурзі
1970
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#4           (11+15)








1. Tg5! ~ 2. Tg4+ fg 3. D:e4 #

1. ... T:d5 2. S5e6+! D:e6 3. S:d5+ D:d5 4. T:f5 #
      2. ... L:e6 3. T:f5+ L:f5 4. S:d5 #
1. ... L:d5 2. Sd3+! Ta:d3 3. S:d5+ T:d5 4. fe #
      2. ... Td:d3 3. fe+ T:e3 4. S:d5 #
1. ... Tg1 2. De6! D:e6 3. Sd5+ D:d5 4. D:f5 #
      2. ... L:e6 3. T:f5+ L:f5 4. Sd5 #
1. ... L:g6 2. Dd3! Ta:d3 3. Sd5+ T:d5 4. fe #
      2. ... Td:d3 3. fe+ T:e3 4. Sd5 #

Тема виражена в синтезі з перекриттям Плахутти.

Примітки ред.

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

  1. Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь

Джерела ред.

  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 249. — 624 с. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)

Література ред.

  • Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 62, 114. — 184 с. (рос.)
  • Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — С. 79. — 144 с. (рос.)
  • Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 152—153, 252—253. — 544 с. — ISBN 5-271-11921-1 (Астрель). (рос.)