Новотного перекриття
Перекриття́ Новотного — ідея в шаховій композиції. Суть ідеї — після пожертви білої фігури на поле перетину ліній дії тури і слона чорних, виникають, як правило, дві загрози мату, які почергово проходять.
Історія ред.
Цю ідею активно розробляв чеський шаховий композитор Антонін Новотний (22.08.1827 — 09.03.1871), зокрема в 1854 році була опублікована одна з перших його задач з цим задумом.
В рішенні задачі на поле перетину ліній дії тури і слона жертвується фігура іншого кольору, і внаслідок перекриття тури і слона виникають, як правило, дві загрози мату, які почергово проходять, в залежності, яка з фігур буде брати жертовну фігуру.
В честь відкривача цю ідею названо його іменем — перекриття Новотного. Цей задум зацікавив багатьох проблемістів світу, в результаті чого з'явилось ряд форм перекриття Новотного — азербайджанське, англійське, латиське, московське, німецьке, румунське, українське, фінське тощо, існує чорна форма перекриття Новотного і біла форма перекриття Новотного.
Leipziger Illustrierte
Zeitung
1854
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |          | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1. Sg3! ~ 2. Se2#[1]
1. ... Te8 2. Tbc2 L:c2 3. Sfe4! T:e4 4. Sf5#
3. ... L:e4 4. Se2#
Це одна з перших задач А. Новотного. Тут не виникають дві тематичні загрози мату, але після взяття білого коня виникають тематичні мати в результаті взаємного перекриття однієї фігури іншою.
Анатолій Мітюшин
«Червоний прапор»
1979
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1. Lb2! ~ 2. Tb8, Th8#
1. ... L:b2 2. Tb8#
1. ... T:b2 2. Th8#
Перекриття Новотного виражено в мініатюрі
Синтез з іншими темами ред.
Анатолій Мітюшин
«Land og Folk»
1979
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |   | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1. ... Tg7 2. Df8#
1. ... Lg7 2. Db7#
1. Sg7! ~ 2. Df8, Db7#
1. ... T:g7 2. Df8 #
1. ... L:g7 2. Db7#
В ілюзорній грі проходить перекриття Грімшоу.
В дійсній грі — перекриття Новотного.
Синтез двох ідей виражено в мініатюрі.
Для прикладу поєднання теми Новотного з іншими темами може бути задача, використана в статті по темі Флоріана (Фельдмана)-1 в розділі «Таскове вираження теми».
Примітки ред.
Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.
- ↑ Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь
Джерела ред.
- Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 205. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)
Література ред.
- Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 145. (рос.)
- Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — С. 77. (рос.)
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 274. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
- Залокоцький Р. Ф.,. 333 шахові мініатюри. — Самбір — Миколаїв : ШК «Проблеміст Прибужжя», 2000. — С. 61.(укр.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шахматных задач. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 32, 284. — ISBN 5-271-11436-8 (Астрель). (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 72—73. — ISBN 5-271-11921-1 (Астрель). (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шахматных загадок. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 155, 383. — ISBN 5-271-09235-6 (Астрель). (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 приключений на шахматной доске. — М. : Астрель, АСТ, 2007. — С. 27—30. — ISBN 5-271-15843-8 (Астрель). (рос.)
- Залокоцький Р. Ф., Угнівенко О. М. Фортуна. — Самбір — Волноваха — Дрогобич : Швидкодрук, 2012. — С. 330—331.(укр.)