Приходченко Павло Прокопович
Павло Прокопович Приходченко (5 листопада 1905, село Бочечки, тепер Конотопського району Сумської області — ?) — радянський діяч, міністр паперової і деревообробної промисловості Української РСР.
| Приходченко Павло Прокопович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 листопада 1905 село Бочечки, тепер Конотопського району Сумської області |
| Помер | невідомо |
| Громадянство |  Росія,  СРСР |
| Національність | українець |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |   |
Біографія
ред.Член ВКП(б).
До літа 1941 року працював головним інженером Мелітопольського насосно-компресорного заводу Запорізької області. Під час німецько-радянської війни брав участь у евакуації заводу в місто Катайськ Курганської області. Завод було перепрофільовано на виробництво мін та передано в розпорядження Народного комісаріату мінометного озброєння СРСР. У 1944 році Павло Приходченко повернувся до Мелітополя.
На 1944—1948 роки — директор Мелітопольського насосно-компресорного заводу Запорізької області.
До вересня 1955 року — директор заводу «Більшовик» Міністерства машинобудування і приладобудування СРСР.
У вересні 1955[1] — 31 травня 1957 року — міністр паперової і деревообробної промисловості Української РСР.
З червня 1957 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Київського економічного адміністративного району.
Подальша доля невідома.
Звання
ред.- інженер-капітан
Нагороди
ред.- орден Трудового Червоного Прапора (5.08.1944)[2]
- два ордени «Знак Пошани» (16.09.1945[3], 23.01.1948)
- медалі
Примітки
ред.Джерела
ред.- Приходченко Павел Прокофьевич (рос.)
- газета «Радянська Україна» (Київ) — 11 лютого 1948 року.
- Горенков В.А. Сквозь годы. — Курган: Зауралье, 1995 (рос.)
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |