Присяжнюк Олексій Васильович

Олексій Васильович Присяжнюк (псевдо.: «Каруспун», «Мітла», «Макар», «Палій»; нар. 1915, с. Полонка, нині Луцький район, Волинська область — пом. 25 березня 1945, присілок Новостав Рівненський район, Рівненська область) — український військовик, підполковник контррозвідки СБ ОУНР (25.03.1945), лицар Золотого Хреста Заслуги та Срібного Хреста Заслуги.

Олексій Присяжнюк
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 1915(1915)
с. Полонка, Луцький район, Волинська область
Смерть 25 березня 1945(1945-03-25)
Новостав, Клеванський район, Рівненська область, УРСР, СРСР
Громадянство  Українська держава (1941)
 ОУНР
Псевдо «Каруспун», «Мітла», «Макар», «Палій»
Військова служба
Роки служби 1941—1945
Приналежність  Українська держава (1941)
 ОУНР
Вид ЗС  УПА
Командування
Референт СБ Крайового проводу ОУН ПЗУЗ
травень 1944 — 25 березня 1945

Шеф контррозвідувального відділу СБ при штабі УПА-Північ
січень 1944 — травень 1944

Заступник прокурора при Головній Команді УПА (кін. 1943 – 01.1941)
кінець 1943 — січень 1944

Член Крайового проводу ОУН ПЗУЗ
кінець 1943 — січень 1944

Комендант СБ Володимир-Волинського окружного проводу ОУН
весна 1943 — кінець 1943

Керівник Рівненського окружного проводу ОУН
1941 — весна 1943
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Заслуги Срібний Хрест Заслуги

Життєпис ред.

 
Олекса Присяжнюк (перший ліворуч) з дружиною Ніною Бештою (друга ліворуч). 1930-ті роки

Освіта — середня: навчався у польській державній гімназії ім. Т. Костюшка (1931–05.1935), Луцькій українській гімназії (1935—1936). Член ОУН із 1935—1936 рр. Провідник Юнацтва ОУН Луцької повітової екзекутиви ОУН (1937-?). Працював у культурно-освітніх гуртках на території Луцького району Волинської області. Одружився з чешкою Ніною Бештою, уродженкою села Полонка.

У 1938 року арештований польською поліцією за організацію антипольської демонстрації. Вийшов на волю у вересні 1939 року після розвалу Польщі. У жовтні 1939 року, остерігаючись арешту органами НКВС, перейшов на нелегальне становище та діяв у підпіллі ОУН. За приналежність до ОУН батьки Олеси Василь Присяжнюк та Катерина Присяжнюк у травні 1941 були виселені. Перебували у Омській та Кіровській області РСФСР.

Під час німецької окупації мешкав у м. Корець Рівненської області, де був власником магазину посуду ОКО, який слугував одночасно конспіративною квартирою підпілля ОУН. Рідний брат Григорій, був мобілізований у 1944 році до Черіоної армії, загинув у Прибалтиці.

Олексій Присяжнюк був керівником Рівненського окружного проводу ОУН (1941-?), комендантом СБ Володимир-Волинського окружного проводу ОУН (весна 1943 — кін. 1943), членом Крайового проводу ОУН ПЗУЗ та заступником прокурора при Головній Команді УПА (кін. 1943 — 01.1941), шефом контррозвідувального відділу СБ при штабі УПА-Північ (01.1944-?), референтом СБ Крайового проводу ОУН ПЗУЗ (05.1944-03.1945).

Обставини загибелі ред.

Загинув у бою з оперативно-військовою групою НКВС на Суховерському хуторі у Клеванському районі, нині Рівненський район Рівненської області[1][2].

Нагороди ред.

  • Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. начальник контррозвідки УПА-Північ Олекса Присяжнюк — «Мітла»-«Макар» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.
  • Срібний Хрест Заслуги (11.10.1952)

Вшанування пам'яті ред.

  • 1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку Золотий хрест заслуги УПА  (№ 014) переданий Наталії Пушкар, племінниці Олекси Присяжнюка — «Мітли»-«Макара».

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Літопис УПА. Том 8 Нова Серія Волинь, Полісся, Поділля: УПА та Запілля 1944—1946. Документи і Матеріали
  2. Наталія Пушкар. «Кучма» і… «Мітла»: про керівника Служби безпеки УПА Олексу Присяжнюка. Волинська газета. — 2009. — 15 жовт. (№ 42). — С. 10.

Джерела та література ред.

  • Архів УМВС України у Волинській обл. — Ф. О . — Спр. 3230. — Арк. 86.
  • ГДА СБУ. — Ф. 6. — Спр. 16011. — Арк. 69.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 47. — Арк. 67.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 282.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ 1943—1945. Нові документи / упоряд.: В. Ковальчук, І. Марчук. — Київ; Торонто, 2010. — С. 297.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 15: Боротьба проти повстанського руху та націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945—1954. Кн. 2 / упор. С. Власенко, С. Кокін, В. Лозицький. — Київ; Торонто, 2011. — С. 61.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 16: Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944—1954 рр. — Київ; Торонто, 2011. — С. 115.
  • Ковальчук В. Діяльність ОУН (б) та запілля УПА на Волині та південному Поліссі (1941—1944 рр.) // Літопис УПА. Бібліотека. Т. 7. — Торонто; Львів, 2006. — С. 253.
  • Манзуренко В. Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ // Український визвольний рух. — 2006. — № 7. — С. 282.
  • Манзуренко В. Лицарі Срібного Хреста Заслуги // Український визвольний рух. — 2006. — № 8. — С. 296.
  • Пушкар Н. Олексій Васильович Присяжнюк — «Мітла», «Макар», «Каруспун» — референт Служби Безпеки північно-західних українських земель // Літопис Волині. — Луцьк, 2010. — Ч. 7. — С. 82–96.
  • Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930—1955). — Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. — С. 553—554.