Відкрити головне меню

Приказанська культура — археологічна культура бронзової доби Надкам'я й Середнього Надволжя у 1600—800 років до Р. Х..

Названа за найвивченими пам'ятками, що розташовані навколо Казані.

Зміст

ДослідженняРедагувати

Перші пам'ятки цієї культури відкриті в 1879 році Олександром Штукенбергом й Миколою Висоцьким. Виділена у археологічну культуру ​​на початку 1950-х років Миколою Калініним й Альфредом Халіковим.

ПоселенняРедагувати

Поселення розташовуються по берегах великих річок. На пізньому етапі розвитку культури з'являються укріплені городища.

Ранньо-приказанські житла представлені з'єднаними переходами напівземлянками; пізньо-приказанські житла — - великими наземними будинками.

ПохованняРедагувати

Могильники, як й поселення розташовуються по берегах великих річок.

Для могильників характерні ґрунтові поховання, зорієнтовані головою до річки або паралельно їй. У могилу клали глиняний посуд, рідко зброю і прикраси, а також ритуальну м'ясну їжу.

ГончарствоРедагувати

Кераміка відрізняється крихкістю й ретельним загладжуванням поверхні зубчастим штампом. Глекоподібні, з циліндричним горлом посуд орнаментувався лише у верхній частині зубчастим штампом, перевитою мотузкою, нарізками та насічками.

ЛиварництвоРедагувати

Високого розвитку досягає бронзоливарне виробництво, засноване на розробці мідистих піщаників Волго-Камського краю й на привізному металі Зауралля. З бронзи виготовлялися дволезові ножі, утульчані сокири-кельти, наконечники копій й дротиків, прикраси.

Продовжують використовуватися і кам'яні знаряддя.

ГосподарствоРедагувати

У господарстві провідне становище займають скотарство й землеробство.

Скотарство присадибно-пастушаче, зі стійловим утриманням худоби узимку. Переважало розведення великої рогатої худоби й коней.

Землеробство переважно копальне, проте наявність тяглової худоби може свідчити й про орну обробку землі.

У лісових районах помітну роль продовжує грати полювання й рибальство.

ПоходженняРедагувати

Сформувалася на базі східних груп волосівської культури за певного впливу пра-зрубно-абашевських племен.

На початку 1-го тисячоріччя до Р. Х. західна група приказанських племен прийняла участь у формуванні культури текстильної кераміки.

Культура у Пензенській областіРедагувати

Поселення приказанської культури досліджені в Безсоновському районі: Підлісне-4 (розкопано В. П. Третьяковим), Грабово-1 й Підлісне-5 (розкопано В. В. Ставицьким).[1]

ДжерелаРедагувати

  • Халиков А. Х. Древняя история Среднего Поволжья. М., 1969
  • Выборнов А. А., Третьяков В. П. Поселение Подлесное 4 на Верхней Суре //Новые памятники археологии Волго-Камья. Йошкар-Ола, 1984
  • Халиков А. Х. Приказанская культура //Эпоха бронзы лесной полосы СССР. М., 1987.

ПриміткиРедагувати

  1. Ставицкий, В. В. (2001). Приказанская археологическая культура / Пензенская энциклопедия. Москва: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия».