Відкрити головне меню

Володи́мир При́йма (17 липня 1906, с. Страдч, нині Яворівський район, Львівська область — 26 червня 1941, там само) — блаженний Української греко-католицької церкви.

Володимир
Прийма Володимир.jpg
Володимир Прийма
Мученик
Блаженний
Володимир Прийма
Народився 17 липня 1906, с. Страдч, нині Яворівський район, Львівська область, Україна
Яворів
Помер 26 червня 1941, Страдч
Яворів, Львівська область, Українська РСР, СРСР
·тортури
Шанується в Католицькій Церкві
Беатифікований 27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II
У лику блаженний і Catholic saint[d]
День пам'яті 27 червня

ЖиттєписРедагувати

Володимир Прийма народився 17 липня 1906 року в с. Страдч (нині Яворівський район, Львівська область, Україна). Батько, Іван Прийма, був дяком і секретарем при церкві, мати — Ганна Прийма. Охрещений в с. Страдч у 1906 році.

Володимир закінчив дяківську бурсу при Митрополитові Андреєві Шептицькому, був дяком і дириґентом у церкві цього ж села. Одружився 10 листопада 1931 року з Марією Стойко.

Дяк Володимир Прийма — це порядна, добра людина, яка зберегла міцну віру й не злякалася небезпеки військового часу та переслідування, яких зазнавала Українська Греко-Католицька Церква з боку вороже налаштованого більшовицького режиму. Він брав активну участь у житті парохії. Взагалі, родина була взірцевою в селі: батько Володимира Прийми був дяком, його брати Мирон і Максим, були священиками. Зі слів ще живих парохіян, дяк користувався пошаною, його любили та цінували як гідну, чесну й справедливу людину.

Свідки зазначають, що в четвер 26 червня 1941 року дяк Володимир Прийма і отець-доктор Микола Конрад пішли сповідати хвору жінку. Дорогою додому їх наздогнали НКВСівці. Страшно лаючись, вони повели священика й дяка до лісу Бірок і там обох по-звірячому замордували. Тіло дяка Володимира Прийми було дуже покалічене, побите, він мав поламані ребра. Дяк Володимир Прийма засвідчив свою віру в Бога мученицькою смертю.

ВшануванняРедагувати

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

ДжерелаРедагувати