Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим

Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим — пригодницька повість для дітей, написана українським письменником Іваном Багмутом у 1964 році.

Сюжет

Якось під час зустрічі зі своїми читачами І. Багмут пообіцяв їм, що напише жартівливу книжку. І дотримав свого слова, створивши жартівливу повість «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим». Оповідь ведеться від імені чорного кота Лапченка, котрий взявся за перо для того, щоб викласти автобіографію. У передмові він розповідає, яким чином навчився писати, та вказує причини свого заняття: кіт прагне описати як позитивні риси, так і недоліки людей, які були його господарями та є важливими для нього людьми. Повість містить 28 розділів, кожен з яких описує пригоди Лапченка та зміну його господарів, набуття головним героєм життєвого досвіду та нових знань. Сюжет розгортається у формі роздумів мудрого кота на тему совісті, сенсу життя, також він оцінює інших та дає їм поради. І. Багмут через зображення кота створює цікавий образ молодої людини, яка шукає себе в цьому світі.

Герої

Кіт Лапченко – оповідач, головний герой повісті.

Тимчасові господарі Лапченка та люди й тварини, що траплялися в його житті:

• Диригент хорової капели та його дружина.
• Письменник – другий та останній господар кота, його дружина.
• Учителька середньої школи, піонери.
• Учень Сергій та його мати.
• Стара кішка – товаришка Лапченка по нещастю у ветінституті.
• Сидір Петрович – Петренко (Хома Пуголовиця) – неприємний тип; колега професора; злодій, що хоче вкрасти рибу.
• Іван Іванович Нехтяга – професор іхтіології та його дружина Олександра Олександрівна.
• Лаборантка Аделаїда Семенівна Рабурденко – втягнута в злочин з викраденням риби; пізніше стала другом Лапченка.
• Костянтин Іванович – директор рибного господарства, його дочка Лена та дружина Катерина Остапівна.
• Молодий сірий та старий рябий коти – місцеве населення дахів ветінституту.
• Федір Тарасович – колега професора, директора і Петровича; рибалив з ними.
• Ракша – спільник Пуголовиці.
• Аудиторія з котів на лекції, проведеній Лапченком; старий кіт-забіяка Ничипір; кошеня-стиляга Едуард та його мама-кішка.
• Веремієнко – молодий шофер, що водив живорибну цистерну, теж втягнутий у злочин з рибою.
• Сіренький (Грей)  – товариш Лапченка, допомагає йому розкрити справу та спіймати злочинців.

• Міліціонери, капітан Білокінь.

Проблематика

З кінця 1950-х І. Багмут через казку, фантазію, застосовуючи метафору, гумор тощо, намагається говорити з дітьми про вічні категорії, про загальнолюдські проблеми. Іван Багмут у повісті «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим» використовує прийом алегорії та захоплює читача головним персонажем-котом, який вміє говорити й думати. Одночасно автор викриває людські вади: несправедливість людей, їхнє жорстоке поводження з тваринами, лицемірство та брехню. Гостро ставиться у творі питання дружби, важливості себе, визнання у середовищі однодумців (Лапченка у середовищі інших котів).

У роздумах кота наведена головна думка твору: «Я вірю в людину, і кожен вчинок, принижуючий її, глибоко засмучує мене». Цитата є афоризмом, над яким варто замислитися кожній людині. Дивує тільки те, що кіт, помічаючи чисельні вади старших братів, продовжує вірити в людство («Можна вірити у людину. Потрібно вірити у людину!»).

Лапченко зазначає, що люди, які займають високі посади в суспільстві, нерідко не помічають інших, роблять неприємні вчинки, не бачачи своїх недоліків. Книга вчить бути кращими й вірити у добрі справи («Людини з великої літери та людина з малої літери…»). Лапченко розуміє, яке важливе місце займає самокритика у вдосконалені людини, адже саме завдяки їй людина стає кращою. У творі підіймаються проблеми, актуальні як для минулого (пропаганда атеїзму Лапченком на його лекціях, критика низькопоклонства перед Заходом в образі кота Сіренького (Грея), роздуми Лапченка про шкоду алкоголізму - образи ідеальної радянської людини, яка підтримує антиалкогольну кампанію), так і сучасного суспільства (місце совісті в житті людини, вплив зовнішності на сприйняття оточенням, здатність до самокритики, невдячність інших).

Джерела

Багмут І. Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим. УкрЛіб. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4943&page=22 (дата звернення: 21.02.22).