Премія Альфреда П. Слоуна-молодшого
Пре́мія А́льфреда П. Сло́уна-моло́дшого (англ. Alfred P. Sloan Jr. Prize) — наукова нагорода у сумі US$250,000, яку присуджувала щорічно Фундація дослідження раку компанії General Motors (англ. General Motors Cancer Research Foundation) у 1979—2005 роках за видатні дослідження в галузі онкології [1][2]. 15 із 37 лауреатів цієї нагороди отримали згодом Нобелівську премію з фізіології або медицини або Нобелівську премію з хімії
Премія Альфреда П. Слоуна-молодшого англ. Alfred P. Sloan Jr. Prize | ||||
Країна | США | |||
---|---|---|---|---|
Тип | щорічна наукова нагорода | |||
Вручає: | General Motors Cancer Research Foundation | |||
Підстава | за видатні дослідження в галузі онкології | |||
Статус | не вручається | |||
На честь: | Альфред Слоун | |||
Нагородження | ||||
Параметри | US$250,000 | |||
Засновано: | 1979 | |||
Перше: | 1979 | |||
Останнє: | 2005 | |||
Нагороджені: | ||||
Категорія:Лауреати премії Альфреда П. Слоуна-молодшого (13) | ||||
Черговість |
Історична довідка
ред.Нагорода отримала назву на честь Альфреда Слоуна, президента і генерального директора автомобільної корпорації General Motors у 1923—1937 роках.
У 2006 році через бюджетні обмеження Фундацією дослідження раку було проведене об'єднання трьох іменних премій: Альфреда П. Слоуна-молодшого, Чарлза Кеттерінга та Чарлза С. Мотта[en], кожна з яких спочатку вартувала 250 000 доларів США, в одну премію під назвою «Премія General Motors за дослідження раку» (англ. General Motors Cancer Research Award) із загальною сумою винагороди у 250 000 доларів США. Першим і єдиним лауреатом цієї премії став у 2006 році Наполеоне Феррара[3].
З 2006 року усі ці нагороди більше не присуджували.
Лауреати премії
ред.Рік | Лауреат | |
---|---|---|
2005 | Роджер Девід Корнберг[4] | |
2004 | Томас Келлі[en] [5] | |
Брюс Стілман[6] | ||
2003 | П'єр Шамбон[en] | |
Рональд Марк Еванс | ||
2002 | Джон Салтон | |
Роберт Вотерстон[en] | ||
2001 | Елізабет Блекберн | |
2000 | Авраам Гершко | |
Александер Варшавський[en] | ||
1999 | Роберт Родер[en][7] | |
Роберт Цянь[en][7] | ||
1998 | Роберт Горвіц | |
1997 | Пол Нерс | |
1996 | Марк Морріс Девіс[en] | |
Так Ва Мак[en] | ||
1995 | Ед Гарлоу[en] | |
1994 | Маріо Капеккі | |
Олівер Смітіз | ||
1993 | Хідесабуро Ханафуса[en] | |
1992 | Крістіана Нюсляйн-Фольгард | |
1991 | Ліланд Гартвелл | |
1990 | Марк Пташне | |
1989 | Дональд Меткалф[en] | |
Лео Сакс[en] | ||
1988 | Нісідзука Ясутомі[en] | |
1987 | Роберт Вайнберг[en] | |
1986 | Філліп Шарп | |
1985 | Роберт Шімке[en] | |
1984 | Джон Майкл Бішоп | |
Гаролд Вармус | ||
1983 | Реймонд Еріксон[en] | |
1982 | Стенлі Коен | |
1981 | Сезар Мільштейн | |
Воллес Роу[en] | ||
1980 | Ісхак Беренблум[en] | |
1979 | Ґеорґ Кляйн[en] |
Примітки
ред.- ↑ Laureates: General Motors Cancer Research Awards. Cancer Research. 59 (7 Supplement): 1673s. 1 March 1999. ISSN 0008-5472. Процитовано 20 Серпня 2018.
- ↑ GM Cancer Previous Prize Winners. General Motors. Архів оригіналу за 13 березня 2007. Процитовано 12 Серпня 2012.
- ↑ Napoleone Ferrara wins 2006 GM Cancer Research Award. Cancer Biology & Therapy. 5 (7): 708—709. липень 2006. doi:10.4161/cbt.5.7.3155. PMID 17022136. Архів оригіналу за 2 лютого 2014.
- ↑ The 2005 Alfred P. Sloan Jr. Laureate. Архів оригіналу за 19 жовтня 2006. Процитовано 12 серпня 2012.
- ↑ Center News Magazine: Thomas Kelly Wins General Motors Cancer Research Award | Memorial Sloan-Kettering Cancer Center. Memorial Sloan-Kettering Cancer Center. 9 червня 2004. Процитовано 10 серпня 2012.
- ↑ Cold Spring Harbor Scientist Bruce Stillman Awarded Alfred P. Sloan Jr. Prize. Cold Spring Harbor Laboratory. 10 червня 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
- ↑ а б Laureates' Lectures. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 9 вересня 2012.