Премія Альфреда П. Слоуна-молодшого

наукова нагорода за досягнення в галузі онкології

Пре́мія А́льфреда П. Сло́уна-моло́дшого (англ. Alfred P. Sloan Jr. Prize) — наукова нагорода у сумі US$250,000, що присуджувалась щорічно Фундацією дослідження раку компанії General Motors (англ. General Motors Cancer Research Foundation) у 1979—2005 роках за видатні дослідження в галузі онкології [1][2]. 15 із 37 лауреатів цієї нагороди отримали згодом Нобелівську премію з фізіології або медицини або Нобелівську премію з хімії

Премія Альфреда П. Слоуна-молодшого
англ. Alfred P. Sloan Jr. Prize
Країна США США
Тип щорічна наукова нагорода
Вручає: General Motors Cancer Research Foundation
Підстава за видатні дослідження в галузі онкології
Статус не вручається
На честь: Альфред Слоун
Нагородження
Параметри US$250,000
Засновано: 1979
Перше: 1979
Останнє: 2005
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Альфреда П. Слоуна-молодшого (12)
Черговість

Історична довідка ред.

Нагорода отримала назву на честь Альфреда Слоуна, президента і генерального директора автомобільної корпорації General Motors у 1923—1937 роках.

У 2006 році через бюджетні обмеження Фундацією дослідження раку було проведене об'єднання трьох іменних премій: Альфреда П. Слоуна-молодшого, Чарлза Кеттерінга та Чарлза С. Мотта[en], кожна з яких спочатку вартувала 250 000 доларів США, в одну премію під назвою «Премія General Motors за дослідження раку» (англ. General Motors Cancer Research Award) із загальною сумою винагороди у 250 000 доларів США. Першим і єдиним лауреатом цієї премії став у 2006 році Наполеоне Феррара[3].

З 2006 року усі ці нагороди більше не присуджувалися.

Лауреати премії ред.

Рік Лауреат
2005    Роджер Девід Корнберг[4]
2004 Томас Келлі[en] [5]
  Брюс Стілман[6]
2003 П'єр Шамбон[en]
Рональд Марк Еванс
2002     Джон Салтон
  Роберт Вотерстон[en]
2001     Елізабет Блекберн
2000    Авраам Гершко
  Александер Варшавський[en]
1999   Роберт Родер[en][7]
Роберт Цянь[en][8]
1998    Роберт Горвіц
1997     Пол Нерс
1996   Марк Морріс Девіс[en]
Так Ва Мак[en]
1995 Ед Гарлоу[en]
1994    Маріо Капеккі
   Олівер Смітіз
1993   Хідесабуро Ханафуса[en]
1992    Крістіана Нюсляйн-Фольгард
1991  Ліланд Гартвелл
1990   Марк Ташне[en]
1989 Дональд Меткалф[en]
  Лео Сакс[en]
1988   Нісідзука Ясутомі[en]
1987 Роберт Вайнберг[en]
1986    Філліп Шарп
1985 Роберт Шімке[en]
1984    Джон Майкл Бішоп
   Гаролд Вармус
1983 Реймонд Еріксон[en]
1982    Стенлі Коен
1981    Сезар Мільштейн
Воллес Роу[en]
1980   Ісхак Беренблум[en]
1979   Ґеорґ Кляйн[en]

Примітки ред.

  1. Laureates: General Motors Cancer Research Awards. Cancer Research. 59 (7 Supplement): 1673s. 1 March 1999. ISSN 0008-5472. Процитовано 20 Серпня 2018.
  2. GM Cancer Previous Prize Winners. General Motors. Архів оригіналу за 13 March 2007. Процитовано 12 Серпня 2012.
  3. Napoleone Ferrara wins 2006 GM Cancer Research Award. Cancer Biology & Therapy. 5 (7): 708—709. липень 2006. doi:10.4161/cbt.5.7.3155. PMID 17022136. Архів оригіналу за 2 лютого 2014.
  4. The 2005 Alfred P. Sloan Jr. Laureate. Архів оригіналу за 19 жовтня 2006. Процитовано 12 серпня 2012.
  5. Center News Magazine: Thomas Kelly Wins General Motors Cancer Research Award | Memorial Sloan-Kettering Cancer Center. Memorial Sloan-Kettering Cancer Center. 9 червня 2004. Процитовано 10 серпня 2012.
  6. Cold Spring Harbor Scientist Bruce Stillman Awarded Alfred P. Sloan Jr. Prize. Cold Spring Harbor Laboratory. 10 червня 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  7. Laureates' Lectures. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 9 вересня 2012.
  8. Laureates' Lectures. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 9 вересня 2012.