Відкрити головне меню

Преловська Ірина Миколаївна — історик, історик Церкви, джерелознавець, археограф, музеєзнавець[1], доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (за основним місцем роботи)[2], доктор церковно-історичних наук, професор кафедри церковно-історичних і практичних дисциплін Київської православної богословської академії (за сумісництвом), викладач курсу «Історія Української Православної Церкви» (з 1998 року)[3].

Преловська Ірина Миколаївна
Доповідь на пленарному засіданні на Міжнародній конференції " Історія релігій в Україні "
Доповідь на пленарному засіданні на Міжнародній конференції " Історія релігій в Україні "
Народилася 9 жовтня 1966(1966-10-09) (53 роки)
м. Чорнобиль Київської області
Місце проживання Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність професор
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Сфера інтересів Історія, Історія Церкви, Історіографія, джерелознавство, археографія, музеєзнавство, біографістика.
Заклад Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Київська православна богословська академія
Вчене звання старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, професор кафедри церковно-історичних і практичних дисциплін КПБА УПЦ КП
Науковий ступінь доктор історичних наук (2015), доктор церковно-історичних наук (2013)
Відомі учні архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря), Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк), прот. Віталій Клос — доктор церковно-історичних наук, професор, завідувач кафедри церковної історії Київської православної богословської академії, клірик академічного храму святого апостола і євангелиста Іоана Богослова та ін.
Відома завдяки: науковій діяльності в сфері едиційної археографії, зокрема публікації архівних джерел, дослідженню біографій репресованих діячів УАПЦ, історії Національного заповідника «Софія Київська», публікаціям з історії Української Православної Церкви, виданню підручника Історія Української Православної Церкви (ХVII — XXI ст.)

БіографіяРедагувати

 
Захист докторської дисертації в КПБА 29 серпня 2013 р.

Преловська Ірина Миколаївна, народилася в м. Чорнобилі Київської області в сім'ї службовців. У 1974-1984 рр. навчалася у Чорнобильській середній школі № 2. У 1983 році закінчила з відзнакою Чорнобильську дитячу музичну школу по класу фортепіано. Освіта вища, закінчила з відзнакою (червоний диплом) у 1991 р. історичний факультет Київського ордена Леніна державного університету імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Історія». Темою дипломної роботи було дослідження стосунків між державою і церквою у Візантійській імперії у IV—VIII ст. Після закінчення університету була прийнята на роботу до Інституту української археографії з 1 жовтня 1991 р., де працює і зараз на посаді старшого наукового співробітника відділу джерел з новітньої історії України з 14 грудня 2000 р. Атестована на вчене звання старшого наукового співробітника рішенням відділу джерел з новітньої історії України у 2003 році (Протокол № 12 від 9 грудня 2003 р.). 15 грудня 2004 р. рішенням ВАКу присвоєно звання старшого наукового співробітника. Кандидат історичних наук з 1998 р. З грудня 1998 р. викладач курсу «Історія Української Православної Церкви» (4 курс КДС і КДА), з 2010 р. викладає у 2, 3, 4, 6 курсах КПБА. Є членом Вченої Ради КПБА, спеціалізованої Вченої Ради КПБА, членом редколегії часопису «Труди Київської Духовної Академії: богословсько-історичний збірник Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату», автор підручника курсу «Історія Української Православної Церкви». Спеціалізується в галузі археографії, джерелознавства, історії Православної Церкви, біографістики. Досліджує широке поле наукових проблем, зокрема архівні джерела з історії Української автокефальної православної церкви 1920-1930-х рр. та репресій проти неї, Православної Церкви в Україні кінця ХІХ — поч. ХХ століття, біографії видатних діячів України, історію Софії Київської. Має понад 280 опублікованих праць.

БібліографіяРедагувати

Захист дисертацій: кандидатську дисертацію захищено 19 червня 1998 р. в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за темою: «Історико-джерелознавчий аналіз матеріалів І-го Всеукраїнського православного церковного собору УАПЦ 14–30 жовтня 1921 р.» за спеціальністю — Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. 2) 29 серпня 2013 р. в КПБА відбувся захист докторської дисертації: «Джерела з історії Української Автокефальної Православної Церкви (1921—1930) — Української Православної Церкви (1930—1939)» за спеціальністю — Історія Української Православної Церкви.

29 грудня 2015 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України відбувся захист докторської дисертації на тему: «Джерела з історії Української автокефальної православної церкви 1917—1939 рр.: збереженість, класифікація, актуалізація та інформаційний потенціал». Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06. — історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.

ПраціРедагувати

  • Другий Всеукраїнський Православний Церковний Собор УАПЦ 17–30 жовтня 1927 року. / Упорядники: С. Білокінь, І. Преловська, І. Старовойтенко. — Київ, 2007. — 699 с[4].
  • Листи громадських діячів, представників української науки, культури і церкви до Івана Огієнка (митрополита Іларіона) 1910—1969. / Упорядники: І. Преловська та ін. — Київ, 2011. — 744 с[4].
    • Теодорович Іван, Архієпископ УАПЦ в Америці й Канаді. Благодатність ієрархії УАПЦ (Української Автокефальної Православної Церкви). / Упорядник І. М. Преловська. — Київ, 2010. — 200 с[4].

ПриміткиРедагувати