Відкрити головне меню

Пра́пор Респу́бліки Буря́тія — Державний символ Республіки Бурятія. Прийнятий Парламентом Республіки 29 жовтня 1992 року. У Державному геральдичному регістрі Російської Федерації значиться за № 445.

Прапор Республіки Бурятія
Прапор Республіки Бурятія
Використання
FIAV 110000.svg FIAV normal.svg
Пропорції 2:3
Затверджений 29 жовтня 1992 року
Кольори
синій
білий
золотий
Тип Державний та цивільний
Приналежність Бурятія

ОписРедагувати

Прапор Республіки Бурятія являє собою прямокутне полотнище, що складається із трьох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої синього кольору, що становить дві чверті ширини, середньої білого кольору, що становить одну чверть ширини й нижньої жовтого кольору, що становить одну чверть ширини прапора. У лівому верхньому куті синьої частини полотнища прапора на відстані однієї чверті довжини прапора від ратища зображений жовтим кольором традиційний символ Бурятії — сойомбо, що являє собою зображення місяця, сонця й вогнища в такій послідовності: унизу серп місяця, над ним коло сонця, а над ними зображення вогнища з трьомя язиками полум'я. Відношення ширини прапора до його довжини 2:3.

Синій — національний колір у бурят, персоніфікує історичне коріння й культурні зв'язки народів Бурятії, а також непорушність і вірність. Білий — символ високих моральних початків, щастя, спокою, добробуту, миру, єдності й цілісності. Сполучення синього й білого говорить про те, що Бурятія — частина Російської Федерації. Жовтий (золотий) підкреслює духовний початок (віруючі буряти в Забайкаллі сповідують ламаїзм — різновид північного буддизму, символ кольору якого — жовтий, золотий), жовтий говорить і про милосердя, гармонію людини й природи, духовному вдосконаленню.

Бурятське сойомбо складається із трьох елементів: місяця, сонця й вогню знизу нагору. Вогонь означає тепло, життя, світло, відродження, благополуччя, також вогнище — символ чистоти й хоронитель будинку. Перший язичок полум'я персоніфікує минуле, середній — сучасне, третій — майбутні покоління. Разом язики полум'я говорять про безперервність і наступність історії. Із сонцем зв'язані подання про джерело життя, життєвої сили, світла, багатства, достатку. Місяць у монгольських і тюркських народів шанувалася як головне світило, ці народи вбачали в ньому таїнство, тому що місяць був хазяїном уночі.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати