Відкрити головне меню

Православна церква — друга найбільша релігія в Хорватії, після Римо-католицької церкви. Понад 190 тисяч людей (4,44% всього населення Хорватії) є православними християнами. 

Православ'я в Хорватії насамперед представлено Сербською православною церквою, до якої належать більшість православних християн. Іншими головними юрисдикціями є Болгарська православна церква і Македонська православна церква. Ці три церкви визнаються державою.[1][2] Також у Хорватії присутні вірники Чорногорської православної церкви. Протягом Другої світової війни Православна церква в Хорватії також існувала. 

Зміст

СтатистикаРедагувати

Опубліковані дані з перепису населення Хорватії у 2011 році включали розріз по етнічній приналежності та релігії, який показав, що 190 143 православних віруючих (4,44% всього населення) розділені поміж наступних етнічних груп:[3]

  • 159 530 православних сербів
  • 16 647 православних хорватів
  • 2 401 православних македонців
  • 2 187 православних за національністю
  • 2 084 православних з незадекларованою національністю
  • 1 822 православних чорногорців
  • 816 православних віруючих інших національностей
  • 729 православних росіян
  • 341 православних українців
  • 293 православних боснійців
  • 158 православних болгар
  • 157 православних з невідомою національністю
  • 147 православних румунів
  • 124 православних регіональної приналежності
  • інші етнічні групи (з менш, ніж 100 людьми, кожна)

Сербська православна церкваРедагувати

 
Монастир Крка

Ця церква охоплює вірників з-поміж сербів Хорватії. У Хорватії вона організована у наступні єпархії: [1]

  • Загребсько-люблянська митрополія
  • Горнокарловацька єпархія
  • Славонська єпархія
  • Ос'єчкопольсько-Бараньська єпархія
  • Далматинська єпархія

Основні храми Сербської православної церкви включають наступні монастирі:

  • Драговіч
  • Монастир Ґомір'є
  • Комоговина
  • Крка
  • Крупа
  • Лепавина
  • Св. Лазарица
  • Св. Над'єл'є
  • Св. Петке
  • Св. Василія Острошкога

та церкви:

  • Собор у Загребі
  • Св. Деметріуса, Даль
  • Св. Миколая, Карловац
  • Св. Благовіщення, Дубровник
  • Св. Миколая, Вуковар
  • Св. П'ятидесятниці, Вінковці

Див. такожРедагувати

ReferencesРедагувати

  1. а б Ugovor između Vlade Republike Hrvatske i Srpske pravoslavne crkve u Hrvatskoj o pitanjima od zajedničkog interesa. Narodne novine - Službeni list Republike Hrvatske NN196/03 (Croatian). Narodne novine. December 15, 2003. Процитовано February 16, 2010. 
  2. Ugovor između Vlade Republike Hrvatske i Bugarske pravoslavne crkve u Hrvatskoj, Hrvatske starokatoličke crkve i Makedonske pravoslavne crkve u Hrvatskoj. Narodne novine - Službeni list Republike Hrvatske NN196/03 (Croatian). Narodne novine. December 15, 2003. Процитовано February 16, 2010. 
  3. 4. Population by ethnicity and religion. Census of Population, Households and Dwellings 2011. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. Грудень 2012. Процитовано 2012-12-17.