Правління герцогів
Правлі́ння ге́рцогів — період міжкоролів'я тривалістю 10 років з 574 або 575 у житті королівства лангобардів в Італії після смерті короля Клефа.
Лангобарди не вибрали собі нового короля, наділивши місцевих герцогів верховною владою. Герцоги не змогли поодинці продовжувати завоювання лангобардів. Коли вони напали на меровінзькі провінції (584 або 585), королі франків Гунтрам і Гільдеберт II напали на Лангобардію, захопили Тренто і розпочали переговори з візантійським імператором Тиверієм II Костянтином, спрямовані проти лангобардів.
Зрештою ці обставини призвели до обрання герцогами нового короля Автарія.
Відомі такі герцоги того часу:
- Зотто, герцог Беневентський
- Валарій, герцог Бергамо
- Алагіз I, герцог Брешії
- Гізульф I, герцог Фріульський
- Забан, герцог Павії
- Фароальд I, герцог Сполетський
- Ейн, герцог Тренто
- Аймон, герцог Турину
Джерела
ред.- Charles Oman. The Dark Ages 476-918. London: Rivingtons, 1914.
- Paul the Deacon. Historia Langobardorum. Translated by William Dudley Foulke. University of Pennsylvania, 1907.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |