Правило підстановки
Пра́вило підстано́вки у логіці — це правило перетворення, що може застосовуватися до лише часткового сегменту виразу.[1][2][3] Логічну систему може бути побудовано таким чином, що вона використовує або аксіоми, правила висновування, або обидва як правила перетворення логічних виразів[en] у системі. В той час як правило висновування завжди застосовується до повного логічного виразу, правило підстановки може застосовуватися лише до певного сегменту. В контексті логічного доведення логічно еквівалентні вирази можуть замінювати один одного. Правила підстановки використовуються в логіці висловлень для маніпулювання висловленнями.
Поширені правила підстановки включають правила де Моргана, комутативність, асоціативність, дистрибутивність, подвійне заперечення,[4] транспозицію[en], матеріальну імплікацію[en], матеріальну еквівалентність, експортацію[en] та тавтологію[en].
Посилання ред.
- ↑ Copi, Irving M.; Cohen, Carl (2005). Introduction to Logic. Prentice Hall. (англ.)
- ↑ Hurley, Patrick (1991). A Concise Introduction to Logic 4th edition. Wadsworth Publishing. (англ.)
- ↑ Moore and Parker (англ.)
- ↑ не визнається інтуїціонистською логікою
|
Це незавершена стаття з логіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |