Правило Ваньє
Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. (13 серпня 2023) |
Правило Ваньє — принцип, який було висунуто в 1840 році відомим французьким професором у області рахівництва Іполитом Ваньє. Згідно з цим правилом, бухгалтерський облік слід вести від імені фірми, а не власника, оскільки власник несе відповідальність щодо боргів фірми виключно в межах свого вкладу.
Рахунки фірми Ваньє розділяв на три групи:
- рахунки комерсанта (у цю групу входять рахунок капіталу і рахунок прибутків і збитків);
- рахунки цінностей, що знаходяться в господарстві і є об'єктами операцій;
- рахунки кореспондентів.
В історію бухгалтерського обліку цей принцип увійшов як правило обмеженої відповідальності власника, що відбилось на принципах побудови сучасних організацій (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство).
Джерела
ред.- Большой бухгалтерский словарь. — Москва: Институт новой экономики, 1999.
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |