Відкрити головне меню

«Правдива історія» (англ. True Story) — американський драматичний трилер 2015 року режисера Руперта Гулда і сценаристів Руперта Гулда і Девіда Кайганича, знятий на основі однойменної книги Майкла Фінкеля.

Правдива історія Picto infobox cinema.png
True Story
Постер до фільму «Правдива історія», 2015.jpg
Жанр драма
трилер
Режисер Руперт Гулд
Продюсер Деде Гарднер
Ентоні Катагас
Джеремі Клейнер
Сценарист Девід Кайганич
Руперт Гулд
На основі «Правдива історія» Майкл Фінкель
У головних
ролях
Джона Гілл
Джеймс Франко
Фелісіті Джонс
Оператор Масанобу Такаянагі
Композитор Марко Бельтрамі
Монтаж Крістофер Теллефсен
Ніколас Де Тот
Кінокомпанія Regency Enterprises
Plan B Entertainment
Тривалість 99 хв.[1]
Мова англійська
Країна США США
Рік 2015
Дата виходу Світ 23 січня 2015
Касові збори $5,3 млн[2]
IMDb ID 2273657
truestorymovie.com

Зміст

СюжетРедагувати

Крістіан Лонго (Джеймс Франко), мешканець штату Орегон, чия дружина і троє дітей були виявлені убитими, заарештовується поліцією в Мексиці, де він назвав себе ім'ям репортера газети «New York Times» Майклом Фінкелем.

Справжній Майкл Фінкель (Джона Гілл) є амбітним і успішним репортером в Нью-Йорку. Після конфлікту з головним редактором через його останньої статті, в якій він придумав трагічну історію про хлопчика, якого насправді не було, взявши за основу розповіді трьох людей з важкою життєвою ситуацією, замість того, щоб написати все як є, і після спроб, які він зробив, щоб пояснити, навіщо він це зробив, його просять написати спростування в журналі «New York Times», а потім звільняють. Він повертається додому до своєї дружини Джилл Баркер (Фелісіті Джонс) і щосили намагається знайти роботу журналіста через його публічне звільнення з «Таймс».

З Фінкелем зв'язується репортер газети «The Oregonian», який хоче дізнатися думку про крадіжку Крістіаном Лонго його особистості. Фінкель, який не знав про цей випадок, був заінтригований і влаштовує зустріч з Лонго у в'язниці. Під час свого першої розмови ув'язнений стверджує, що він стежив за Фінкелем всю його кар'єру і завжди захоплювався його стилем письма. Лонго погоджується розповісти Фінкелю про його злочини, за які його звинувачують, якщо Фінкель буде давати уроки письма і пообіцяє, що не розкаже про їх бесіди до завершення судового процесу по вбивству.

Фінкель все більше зацікавлюється Лонго, який не визнає своєї провини. Впевнений, що історія буде спокутою, Фінкель відвідує Лонго у в'язниці та пише йому кілька місяців. Лонго відправляє численні листи Фінкелю, а також записник під назвою «Неправильні повороти», в якому міститься те, що Лонго описує як список помилок, які він зробив у своєму житті. Фінкель починає розпізнавати схожість між Лонго і ним самим, їх почерком і малюнком, а також листами Лонго та особистими журналами Фінкеля. У міру наближення судового розгляду Фінкель все більше сумнівається, що Лонго винен у вбивствах, і Лонго інформує Фінкеля, що він має намір змінити свої свідчення, щоб не бути винним.

У суді Лонго не визнає себе винним у двох вбивствах, але зізнається у вбивстві своєї дружини й однієї зі своїх дочок. Фінкель стикається з Лонго, який стверджує, що не може ділитися всім, що знає, бо він повинен захищати певних людей, яких він відмовляється назвати. Детектив Грег Ганлі (Роберт Джон Берк), який відстежив Лонго і заарештував його, підходить до Фінкеля і стверджує, що Лонго — надзвичайно небезпечний і вміє маніпулювати людьми. Він намагається переконати Фінкеля передати, як доказ, все своє листування з Лонго. Фінкель відмовляється, а Генлі не дає йому пояснень.

На судовому процесі Лонго докладно описує свою версію подій. Він стверджує, що після суперечки з дружиною про їхнє фінансове становище, він повернувся додому і побачив двох своїх безвісти зниклих дітей, одну з його дочок була непритомною, а його дружина, схлипуючи, говорила, що вона опускала дітей «в воду». Лонго сказав, що він задушив свою дружину до смерті в сліпій люті. Він говорив, що думав, що його інша дочка була мертва, але потім зрозумів, що вона все ще дихає і задушив її, тому що вона вмирала. Дружина Фінкеля, Джилл, спостерігала за свідченнями Лонго.

Під час засідання, Джилл відвідує Лонго у в'язниці і говорить йому, що він нарцисичний вбивця, який ніколи не втече від себе.

Лонго визнаний винним у всіх чотирьох звинуваченнях і засуджений до смертної кари. Після того як його засудили, він підморгує Фінкелю, який був цим шокований тоді розуміє, що Лонго брехав йому протягом усіх розмов і використовував його для того, щоб зробити свої свідчення більш правдоподібними. Через деякий час Фінкель зустрічає Лонго в камері смертників. Лонго намагається переконати Фінкеля, що прийшовши додому він виявив, що його дружина задушила доньку, а потім все згасло, так що він не пам'ятає про вбивства. Фінкель сердито каже, що більше не повірить в його брехню і попередив суддю про маніпулятивний характер Лонго, коли той оскаржував вирок. Лонго парирує, вказуючи на успіх, який Фінкель отримав з книгою про їхні зустрічі, що вражає репортера.

Фінкель читає розділ своєї книги під назвою «Правдива історія» на рекламному заході в книжковому магазині. Відповідаючи на питання аудиторії, він уявляє, що Лонго знаходиться в задній частині кімнати і каже йому, що якщо він втратив свободу, то Фінкель, мабуть, теж щось втратив. Фінкель не може відповісти.

У фінальних титрах розповідається, що Лонго рік потому зізнався у вбивстві всієї своєї родини. Хоча Фінкель ніколи більше не писав для «Нью-Йорк Таймс», статті про Лонго внесли в ряд публікацій із серії смертників, включаючи «Нью-Йорк Таймс». Фінкель і Лонго все ще зустрічаються в першу неділю кожного місяця.

У роляхРедагувати

Актор Роль
Джона Гілл Майкл Фінкель Майкл Фінкель
Джеймс Франко Крістіан Лонго Крістіан Лонго
Фелісіті Джонс Джилл Баркер Джилл Баркер
Роберт Джон Берк Грег Ганлі Грег Ганлі
Конор Кікот Захарі Лонго Захарі Лонго
Гретхен Мол Карен Карен
Бетті Гілпін Шеріл Шеріл
Джон Шаріан Шериф Шериф
Роберт Стентон Джеффрі Грег Джеффрі Грег
Марія Діззія Мері Джейн Лонго Мері Джейн Лонго
Женев'єв Енджелсон Тіна Елвіс Тіна Елвіс
Дана Ескелсон Джой Лонго Джой Лонго
Джоель Марш Гарленд Ден Пегі Ден Пегі
Ребекка Гендерсон Еллен Паркс Еллен Паркс
Шарлотта Дріскол Седі Лонго Седі Лонго
Меріенн Плінкетт Морін Даффі Морін Даффі

ВиробництвоРедагувати

ЗйомкиРедагувати

Основні зйомки почалися в березні 2013 року в Воріку (штат Нью-Йорк) і Нью-Йорку[3][4]. Бред Пітт став виконавчим продюсером, а Fox Searchlight Pictures дистриб'ютором[5].

МузикаРедагувати

Марко Белтрамі був найнятий 18 липня 2014 року для того, щоб написати музику до фільму[6].

Коли Джилл відвідує Лонго у в'язниці, вона включає йому запис ліричного твору «Se la mia morte brami» (якщо ти хочеш моєї смерті), написаного італійським композитором епохи Відродження Карло Джезуальдо. Вона пояснює, що всупереч красі мелодії, вона не може її слухати, не згадуючи факти з життя композитора: Джезуальдо вбив свою дружину, її коханого і свою дитину[7].

РелізРедагувати

Спочатку показ фільму був запланований в обмеженому прокаті 10 квітня 2015 року[8]. Дата показу була перенесена на один тиждень, для успішного широкого прокату[9].

СприйняттяРедагувати

КритикаРедагувати

Фільм отримав змішані відгуки критиків. На сайті Rotten Tomatoes оцінка стрічки становить 45 % на основі 165 відгуків від критиків (середня оцінка 5,4/10) і 37 % від глядачів із середньою оцінкою 3,0/5 (19 489 голосів). Фільму зарахований «гнилий помідор» від кінокритиків та «розсипаний попкорн» від глядачів[10], Internet Movie Database — 6,3/10 (52 861 голос)[11], Metacritic — 50/100 (40 відгуків критиків) і 6,0/10 (70 відгуків від глядачів)[12].

Номінації та нагородиРедагувати

Нагороди та номінації фільму «Правдива історія»[13]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
2015 Teen Choice Awards Choice Movie Actor: Drama Джеймс Франко Номінація
Choice Movie Actor: Drama Джона Гілл Номінація
Choice Movie Actress: Drama Фелісіті Джонс Номінація
«Золотий трейлер» Найоригінальніший постер Fox Searchlight Pictures, InSync Plus Номінація

ПриміткиРедагувати

  1. TRUE STORY (15). British Board of Film Classification. 6 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015. 
  2. True Story (2015). The Numbers. Процитовано 12 березня 2016. 
  3. New Regency To Finance True Story With Jonah Hill And James Franco. deadline.com. 29 березня 2012. Процитовано 1 липня 2013. 
  4. First look at Jonah Hill & Felicity Jones filming True Story in NYC. onlocationvacations.com. 21 березня 2013. Процитовано 1 липня 2013. 
  5. The Brad Pitt-produced movie True Story is filming in Warwick, NY this week. onlocationvacations.com. 7 березня 2013. Процитовано 1 липня 2013. 
  6. Marco Beltrami to Score True Story. filmmusicreporter.com. 18 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014. 
  7. William B. Ober, «Carlo Gesualdo, Prince of Venosa: Murder, Madrigals, and Masochism» in Bulletin of the New York Academy of Medicine, Vol. 49, No. 7, липень 1973, с. 634—645
  8. First Photos from True Story, Starring Jonah Hill and James Franco. comingsoon.net. 16 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014. 
  9. Theatrical Movie Schedule Additions and Changes. boxofficemojo.com. 
  10. True Story (2015) (en). Процитовано 11 липня 2019. 
  11. True Story. Процитовано 11 липня 2019. 
  12. True Story. Процитовано 11 липня 2019. 
  13. Нагороди та номінації фільму Правдива історія на сайті IMDb (англ.)

ПосиланняРедагувати

  1. Правдива історія на сайті IMDb (англ.)   (станом на 11.07.2019)
  2. True Story на сайті Rotten Tomatoes (англ.)   (станом на 11.07.2019)
  3. True Story на сайті Metacritic (англ.)   (станом на 11.07.2019)