Почепська культура
Почепська культура — археологічна культура залізної доби (в іншому прочитанні — локальна група пізньозарубинецких пам'ятників)[1].
Названа за Почепським поселенням біля міста Почепа[2].
Почепська культура була виділена в 1960-і роки радянським археологом А. К. Амброз[3].
Доба почепської культури тривала приблизно у 1-300 роках по Р.Х..[4]
Сформувалася в I столітті нашої ери з синтезу елементів юхнівської та зарубинецької культур у результаті переселення в Подесіння на річку Судость нащадків зарубинецьких племен з Середнього Подніпров'я[5]. Верхня хронологічна межа Почепської культури не визначена[6].
Почепська культура мала риси принесеної скіфо-сарматської та місцевої юхнівської. Почепська культура стала ймовірно перехідною балто-слов'янською культурою, що заклала основу для формування давньо-українського племені сіверян.[4]
Генетично пов'язана з київською культурою на південному заході[7] й мощинською культурою на сході[8].
Селища почепської культури виникають гуртами у оболонях річок, що свідчить про численність прибульців.
На Почепському поселенні, судячи з розкопок Ф. М. Заверняєва, єдиним типом жител були напівземлянки з опорним стовпом у центрі.
Основу господарства населення становили землеробство і тваринництво (82,5 % кісток тварин з культурного шару Почепського поселення належить домашнім видам). Знахідки великих сокир говорить про вирубку та спалення для очищення земель під землеробство.
Гончарство зберігає старі юхнівські форми, проте більш товстостінна, горбиста; так само з домішкою піску. З'явилася клесова, глянсова кераміка. На уламках посуду зустрічаються відбитки зерен ячменю і проса[2].
|
Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки ред.
- ↑ Третьяков П. Н., Расселение зарубинецких племен в Верхнем Поднепровье [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Археологическая карта России. Брянская область, А. В. Кашкин, 1993 год [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чубур А. А., Амброз Анатолий Константинович, сайт «Брянская областная научная универсальная библиотека им. Ф. И. Тютчева» (рос.)
- ↑ а б Краснощекова, С.Д.; Красницкий, Л.Н. (2006). Краеведческие записки. Выпуск 5. Археология Орловской области. Орел: Вешние воды.
- ↑ Обломский А. М., Памятники типа Почеп // Позднезарубинецкие памятники на территории Украины (вторая половина I—II в. н.э.) / Отв. ред. А. М. Обломский; составители А. М. Обломский, Р. В. Терпиловский. Вып. 12 — М.: ИА РАН, 2010 г. — С. 46. (рос.)
- ↑ Воронцов A. M., Восточная часть ареала памятников типа Почепа и проблема формирования мощинской культуры // Труды IV (XX) Всероссийского археологического съезда в Казани. Том II [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Казань: «Отечество», 2014 г. — С. 294. (рос.)
- ↑ Исторические и памятные места Брянской области, Брянск — открытый сайт-справочник (путеводитель) (рос.)
- ↑ Воронцов A. M., Указ. соч. — С. 294—296. (рос.)
Джерела ред.
- Обломский А. М.. Памятники типа Почеп / Отв. ред. А. М. Обломский; составители А. М. Обломский, Р. В. Терпиловский // Позднезарубинецкие памятники на территории Украины (вторая половина I — II в. н. э.). — М. : ИА РАН, 2010. — С. 45—53. — ISBN 978-5-94375-099-1. (рос.)
Посилання ред.
- Шевченко Ю. Ю., Почепские древности Десны - хронология связей, сайт "Брянский край" (рос.)