Постредагування

По́стредагува́ння (або по́ст-редагува́ння) — це процес правки «сирого» машинного перекладу, підвищення якості такого перекладу редактором, який зазвичай має спеціальну підготовку та досвід роботи з машинними текстами, з мінімальним втручанням. [1] [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] Постредагування використовуються, коли продукт машинного перекладу не дуже вдалий, а повноцінний традиційний переклад не потрібен.

Людина, яка редагує машинний переклад називається постредактором. Постредагування тісно пов'язано з попереднім редагуванням тексту оригіналу. У процесі машинного перекладу тексту адекватний кінцевий переклад можна отримати завдяки попередньому редагуванню тексту оригіналу — зокрема, застосуванню принципів контролю за мовою автора (обмеження граматики та словникового запасу за загальними правилами: використання коротких речень, використання слів, які включені до словника, — задля усунення неоднозначностей та складностей в машинному перекладі). А вже потім — виправляти помилки машинного перекладу. Воно відрізняється від редагування, яке полягає у вдосконаленні тексту, написаного людиною (процес, який у галузі перекладу відомий як перегляд). Постредагований текст може бути згодом переглянутий на предмет адекватності перекладу (чи вичерпно передано змісту першотвору, чи збережено функціонально-стилістичну відповідність йому), а також задля коригування простих помилок.

Постредагування передбачає коригування продукту машинного перекладу для забезпечення рівня якості, попередньо обумовленого клієнтом і постредактором. Інформативне постредагування має на меті зробити вихідний текст простим і зрозумілим; Літературне постредагування — ще й вдосконалити стилістичну відповідність текстові оригіналу. З перевагами та можливостями машинного перекладу літературне постредагування стало альтернативою традиційному перекладу. Є кілька програмних засобів, які підтримують функцію постредагування вихідного машинного перекладу. Зокрема, це Google Translator Toolkit, SDL Trados та Systran.

Інформативне та літературне постредагуванняРедагувати

У 1980-х рр. дослідження відмінностей між різновидами постредагування, які були вперше визначені службою Європейської комісії з перекладу, як просте й швидке або як поверхневе та глибоке постредагування. Нині все частіше використовують класифікацію, розроблену в 1990-ті р., яка поділяє постредагування на інформативне та літературне [2].

Інформативне постредагування полягає у мінімальному втручанні в текст постредактора. Результатом такого постредагування має бути текст опрацьований так, щоб реципієнт зрозумів зміст, суть тексту. Призначені такі матеріали для внутрішнього користування, коли текст потрібен терміново.

Літературне постредагування має найвищий рівень втручання постредактора в текст задля досягнення відповідного рівня якості. У результаті текст має бути не тільки зрозумілим для реципієнта, але й стилістично опрацьованим. Призначені такі тексти як для внутрішнього користування, так і для зовнішнього: зокрема для асиміляції та поширення.

У результаті літературного постредагування машинного перекладу рівень якості друготвору не має відрізняється від традиційно перекладеного тексту. Проте, перекладач і під час роботи з текстом оригіналу витрачають менше зусиль, ніж постредактор під час опрацювання перекладеної машиною версії. Але, враховуючи досягнення в галузі машинного перекладу, все може змінитися. Враховуючи можливості сучасних комп'ютерів, мовні пари а також завдання, яке стоїть перед фахівцем, дехто вже запрошує перекладачів для постредагування, а не для редагування з нуля, сподіваючись, що досягнуть аналогічної якості за нижчу вартість. Для деяких мовних пар і залежно від завдань та цілей перекладеного тексту, особливо якщо джерело було попередньо відредаговано, «сирого» машинного варіанту перекладу може бути достатньо і без попереднього втручання людиною.

Стратегії постредагуванняРедагувати

Критерії для оцінки машинного перекладу під час постредагування [3] [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]Редагувати

Критерій Оцінка Висновок (Що робити постредактору?!)
Еквівалентність компонентів речення в цілому та еквівалентність перекладу кожного слова в реченні Ні Перевіряти кожне слово.
Еквівалентність компонентів речення в цілому та еквівалентність перекладу кожного слова в реченні Так Переходити до більш важливих аспектів, ніж підрахунок значимих слів у вихідному та перекладеному реченнях.
Переклад галузевої термінології Ні Перевірити кожен термін за словниками, зокрема галузевими, знайти фахівців для консультації.
Переклад галузевої термінології Так Зосередитися на більш точній передачі змісту другорядних понять, пошукати більш вдалі варіанти, ретельно вибудувати логічні зв'язки між реченнями.
Зв'язність тексту Ні Використати довідники з граматики.
Зв'язність тексту Так Можна урізноманітнити текст за допомогою синонімів або/і точніше пропрацювати стиль та стилістичні аспекти.

Стратегії постредагування машинного перекладуРедагувати

  1. Редагування та перевірка кожного компоненту тексту звіряючись з оригіналом.
  2. Використання машинного перекладу виключно як підказки в термінології.
  3. Використання машинного перекладу як підрядкового задля підбору синонімічних виразів.
  4. Виправлення в тексті машинного перекладу сумнівних аспектів з допомогою тексту оригіналу.
  5. Виправлення в тексті машинного перекладу явних помилок без звернення до тексту оригіналу.

Основні критерії для вибору стратегії постредагуванняРедагувати

  • Обізнаність в галузі.
  • Ступінь оволодіння мовами оригіналу та перекладу.
  • Термін та ймовірний об'єм постредагування.
  • Досвід роботи із системами машинного перекладу.
  • Ступінь довіри машинному перекладу.
  • Наявність технічних засобів для аналізу внутрішньої структури машинного перекладу.

Постредагування та машинний перекладРедагувати

Історія машинного перекладу налічує вже понад 50 років. За цей час змінилося кілька поколінь систем машинного перекладу — від перших програм, що використовували обмежені ресурси універсальних комп'ютерів першого покоління до сучасних комерційних продуктів, що використовують могутні ресурси серверів і персональних комп'ютерів, у яких можна розміщувати кишенькові словники, а також комп'ютерні мережі. [4] [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]

У 1980-х рр. з'явилися перші праці з постредагування, пов'язані з його практичним застосуванням. У 1999 р. члени Асоціації машинного перекладу в Америці (АМТА) та Європейської асоціації машинного перекладу (EAMT) створили спеціальну групу з вивчення процесу постредагування для розробки відповідних основних вказівок та підготовки кадрів [5].

Після 1990-х рр. досягнення в галузі комп'ютерних та Інтернет технологій пришвидшило розвиток машинного перекладу і сприяло його поширенню на теренах Інтернету, зокрема, як вільного, корисного доповнення в основних пошукових системах (Google Translate, Bing Translator, Yahoo! Babel Fish) [6]. Визнання широким загалом того факту, що продукти машинного перекладу не виявились високоякісними супроводжувалось визнанням постредагування, як необхідного етапу машинного перекладу.

Так як попит на локалізацію товарів та послуг зростає темпами, які традиційний переклад, навіть за допомогою пам'яті перекладів та інших технологій управління перекладом, не витримує, промислові організації, такі як Товариство користувачів автоматизованим перекладом (TAUS), очікують, що постредагування як етап машинного перекладу відіграватиме значно важливішу роль протягом найближчих років.

Після 30 років практичного застосування, постредагування все ще на стадії «зародження професії». Не багато відомо про те, хто такі постредактори, чи працюють вони здебільшого вдома, чи як фрілансери, і за яких умов. Досягнення в галузі машинного перекладу значною мірою зумовлені розвитком постредагування текстів такого перекладу, тому, чим швидше та ґрунтовніше буде вдосконалюватися сфера постредагування, тим вищою буде якість машинного перекладу.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  1. Allen, Jeffrey. «Post-editing», in Harold Somers (ed.) (2003). Computers and Translation. A translator's guide. Benjamins: Amsterdam/Philadelphia, p. 312.(англ.)
  2. TAUS website https://www.webcitation.org/5kwbaCYwg?url=http://encarta.msn.com/dictionary_/editing.html (англ.)

ДжерелаРедагувати

  1. Постредактирование компьютерных переводов (КП) https://web.archive.org/web/20130727000322/http://glyphservices.com/loc_3_0/mt_post_editing/ru/
  2. Постредактирование машинного перевода М. С. Кузюков, студент НОУ ВПО «Омский юридический институт» https://web.archive.org/web/20160917035642/http://conf.omui.ru/content/postredaktirovanie-mashinnogo-perevoda
  3. Постредактирование машинного перевода, Ирина Малышева (Руководитель проекта, PROMT) http://www.promt.ru/images/postediting.pdf [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  4. История развития систем машинного перевода и их современное состояние https://web.archive.org/web/20130513075349/http://comp.potrebitel.ru/?action=model_list&num_id=71&cat_id=669