Портрет леді Руксандри
Портрет леді Руксандри — стінопис приблизно 1526 року, авторства Добромира, відомого румунського художника того часу[1]. Добромир та команда його учнів завершили розписи собору Куртя-де-Арджеш приблизно у 1526. Початкове розташування — пронаос собору (також там розташовувалися зображення Мірчи I Старого та Нягоє Басараба). У 1882 французькими реставраторами було вирішено демонтувати оригінальні роботи. 35 фрагментів — приблизно 1/10 від початкової кількості — зберіглося. 29 перебувають у Національному музеї мистецтв Румунії, 2 — у Національному музеї історії Румунії, 4 належать церкві[2][3].
| Портрет леді Руксандри Doamna Roxanda | |
 | |
| Автор | Добромир |
|---|---|
| Час створення | 1526 |
| Розміри | 223х87.9 см |
| Матеріал | Стінопис |
| Техніка | Стінопис |
| Місцезнаходження | Національний музей мистецтв Румунії (Бухарест, Румунія) |
Опис
ред.Леді Руксандра — принцеса, молодша донька Нягоє Басараба, котрий був господарем Волощини між 1512 і 1521 роками, та Домни Міліци Деспіни. Руксандра зображена у повний зріст, тримає модель монастиря Куртя-де-Арджеш, головного храму Валахії XVI століття, усипальниці румунських королів. На її голові — велика корона. Поруч був зображений чоловік Руксандри — Раду.
Розміри зображення — 223х87.9 см. Стінопис зберігає Національний музей мистецтв Румунії (Бухарест)[4].
Посилання
ред.- https://web.archive.org/web/20151208201635/http://www.muzeulgolesti.ro/pdf/volIII_Muzeu.pdf Vol. III (L-R)]; Muzeul Județean Argeș; Pitești; 2012; p. 63
- Muzeul Național de Istorie a României — București; Tablou votiv al lui Radu cel Mare; europeana.cimec.ro
- Vasile Drăguț: Dicționar enciclopedic de artă medievală românească, București 2000, p. 166—169
Примітки
ред.- ↑ Portrait of Lady Roxanda | Dobromir
- ↑ Muzeul Național de Artă al României — Secția de Artă Veche Românească; Expoziția Mărturii. Frescele Mănăstirii Argeșului [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]; 7 decembrie 2012 — 25 august 2013; accesat la 07 noiembrie 2015
- ↑ Ungureanu, Cosmin; Biserica Mănăstirii Argeșului — Re(in)staurare, muzeificare și mit național; Arhitectura — Revista Uniunii Arhitecților din România, Nr. 2/2013; pp. 154—159; accesat la 07 noiembrie 2015
- ↑ Bază de date întreţinută de Institutul Naţional al Patrimoniului, Direcția Patrimoniu Mobil, Imaterial și Digital (fost cIMeC), București — 2015
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
Це незавершена стаття про Румунію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |