Порто-Ново

столиця Беніну

По́рто-Но́во (фр. Porto-Novo, фон Xɔ̀gbónù) — місто, офіційна столиця держави Бенін та адміністративний центр департаменту Веме.

Порто-Ново
фр. Porto-Novo
фон Xɔ̀gbónù
Porto-Novo vue.jpg
Grande Mosquee Porto-Novo Benin Joseph Herve Ahissou.jpg
Place culturel "Vodoun à neuf têtes" à Porto-Novo.jpg
Mosquée Centrale M'Ochokpe Fun Olorun de Akonaboé à Porto-Novo au Bénin.jpg
Façade COUR SUPLEME du Bénin.jpg
Bâtiment de l'INJEPS à Porto-Novo(Bénin).jpg
Musée da Silva.jpg
Cathédrale "Notre Dame" de Loudres de Porto-Novo au Bénin.jpg
Stade charles de Gaulle de Porto-Novo.jpg
Основні дані
6°28′00″ пн. ш. 2°36′00″ сх. д. / 6.46667° пн. ш. 2.60000° сх. д. / 6.46667; 2.60000
Країна Flag of Benin.svg Бенін
Регіон Веме
Столиця для Бенін, Регіон Веме, Республіка Дагомея і Народна Республіка Бенін
Площа 52 км²
Населення 264 320 осіб (2013)
Висота НРМ 38 ± 1 м
Назва мешканців фр. Porto-novienne
Міста-побратими Сержі
Часовий пояс UTC+1, Africa/Porto-Novo (Бенін)
GeoNames 2392087
Міська влада
Вебсайт villedeportonovo.com
Мапа
Порто-Ново. Карта розташування: Бенін
Порто-Ново
Порто-Ново
Порто-Ново (Бенін)


CMNS: Порто-Ново у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Місто розташовується у південно-східній частині Бенін та є одним з портів Гвінейської затоки. Порто-Ново — третє за величиною місто Беніну, поступається Котону за своїм статусом і впливом — як в культурному, так і у політичному плані.

КліматРедагувати

Клімат Порто-Ново
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середня температура, °C 27 28 28 28 27 26 25 25 25 26 27 27 26
Норма опадів, мм 23 34 86 127 215 370 129 44 89 140 52 16 1326
Джерело: [1]

ІсторіяРедагувати

Порто-Ново було, ймовірно, засноване наприкінці 16-го сторіччя легендарним королем Те-Агданлін. Місто отримало своє ім'я з португальської — «Новий Порт». Спочатку розвивалося як порт для работоргівлі.

З 1620 по 1688 рік Порто-Ново було столицею держави Аджа, а у 1688—1863 роках — столицею держави Аджаче.

У 1863 році Велика Британія, яка мала присутність у сусідній Нігерії, атакувала місто, що переконало Королівство Порто-Ново прийняти французький «захист». Сусіднє королівство Абомей висловило протест проти французької присутності у регіоні, тож між двома державами вибухнула війна. У 1883 р. Порто-Ново було приєднано до французької колонії Дагомеї.

У 1900 році Порто-Ново стало столицею Дагомеї.

НаселенняРедагувати

Чисельність населення Порто-Ново, за переписом 2013 року, становить 264 320 тис. мешканців.

ЕкономікаРедагувати

У місті виробляється пальмова олія, бавовна та бавовняне дерево. У 1990-ті роки в районі узбережжя Беніну були відкриті нафтові родовища, які стали важливою частиною експорту країни.

УродженціРедагувати

  • Теодор Голо (* 1948) — бенезійський політик, академік та суддя.

СвітлиниРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Sappho Charney (1996). Porto-Novo (Oueme, Benin). У Noelle Watson. International Dictionary of Historic Places: Middle East and Africa. UK: Routledge. с. 588+. ISBN 1884964036. (англ.)
  • N. Adovi Goeh-Akue (2005). Porto-Novo. У Kevin Shillington. Encyclopedia of African History. Fitzroy Dearborn. ISBN 978-1-135-45670-2. (англ.)
  • Foster, F. Blanche (1971). Dahomey. F. Watts. с. 49. ISBN 978-0-531-00720-4. (англ.)
  • Mathurin C. Houngnikpo; Samuel Decalo (2013). Historical Dictionary of Benin. Rowman & Littlefield. с. 297. ISBN 978-0-81087-17-17. (англ.)
  • Christine Mengina; Alain Godonou (2013). Porto-Novo: patrimoine et développement. Éditions de la Sorbonne / École du patrimoine africain. ISBN 978-2-85944-757-1. (фр.)
  • Alain Sinou; Bachir Oloudé (1989). Porto-Novo, ville d'Afrique noire. Marseille: Parenthèses. ISBN 2-86364-051-8. (фр.)
  • J. Geay, Origine, formation et histoire du royaume de Porto-Novo, dans Bulletin du Comité d'études historiques et scientifiques de l'Afrique occidentale française, 1924, p. 619-634(фр.)
  • Basile Marius Gandonou, Monographie de la ville de Porto-Novo, Afrique Conseil, 2006, 67 p.(фр.)
  • Adolphe Kindélé et Cyrille Aguessy, Contribution à l'étude de l'histoire de l'ancien royaume de Porto-Novo (préface de Théodore Monod), Institut d'Afrique noire, Dakar, 1953, 168 p.(фр.)
  • Paule Brasseur-Marion et Gérard Brasseur, Porto-Novo et sa palmeraie, Institut français d'Afrique noire, Dakar, 1953, 132 p.(фр.)
  • Moussiliou Mamadou, Islam à Porto-Novo : Des origines à 1930, Université Paris 1, 1980(фр.)
  • Benoit N'Bessa, Porto-Novo et Cotonou (Bénin) : origine et évolution d'un doublet urbain, Université Bordeaux 3, 1997, 456 p.(фр.)
  • Marie-Josée Pineau-Jamous, « Porto-Novo : royauté, localité et parenté », Cahiers d'études africaines, 1986, no 104, vol. 26, cahier 4(фр.)
  • B. Volkoff et P. Willaime, Carte pédologique de reconnaissance de la République populaire du Bénin à 1/200.000. Feuille de Porto-Novo, ORSTOM, Paris, 1976, 47 p.(фр.)

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Weatherbase. Weatherbase. Процитовано 13 грудня 2012. 

ПосиланняРедагувати