Портлендська ваза — антична ваза виготовлена у техніці камео гласс, впродовж сторіч вважається найвидатнішим витвором античного сколоробства. Була виготовлена у Римі між 1 та 25 роками нашої ери (точна дата не відома), наразі зберігається у Британському музеї. Технологічні подробиці виготовлення вази були втрачені, і наразі залишається дискусійним, як саме була створена ваза такої високої якості.

Портлендська ваза

Країна Стародавній Рим
Тип ваза
артефакт і витвір мистецтва
Висота 24,5 см[1] і 9,6 см[1]
Матеріал Камео гласс[1]
Дата заснування 1 століття[1]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Портлендська ваза, перша сцена: три людини, Купідон та змія.
Портлендська ваза, друга сцена: три людини.

Зовнішні вигляд

ред.

Висота вази становить 25 см, діаметр — 56 см. Виготовлена з темно-синього, майже чорного скла, поверх якого знаходяться рельєфні зображення з білого скла. На вазі зображено шість людей, херувима та змію посеред саду. Ці фігури можна згрупувати у дві сцени. Наразі не відомо, ким є зображені фігури, та існує багато правдоподібних інтерпретацій сцен із вази. Зображених людей інтерпретують як історичних осіб та як міфологічних персонажів.

Історія

ред.

Виготовлення

ред.

Існує кілька гіпотез стосовно того, як була виготовлена ваза. Ваза могла бути виготовлена тим самим методом, що й багато іншого античного посуду камео гласс: спочатку видувалася довгаста порожниста форма синього скла, далі синє скло ще гарячим занурювалося у тигель із розплавленим білим склом, ваза видувалася та охолоджувалася. Потім майстер вирізбляв рельєф з білого скла. У такому процесі є багато труднощів: два шари скла мають добре злютуватися без бульбашок та тріщин.

Німецька дослідниця Роземарі Лірке (Rosemarie Lierke) стверджує, що портлендська ваза та інші римські вироби камео гласс могли відливатися у формах, а не вирізблялися.

За іншою гіпотезою Роземарі Лірке, висунутою у 1990-их, гаряче синє скло видувалося, а потім занурювалося у холодне мілко перетерте біле скло (pâte de verre), біла кришка розігрівалася та злютовувалася із синім шаром. Далі майстер вирізбляв рельєф на білому склі. У 2017 році дослідники з Австралійського національного університету оприлюднили кілька підтверджень цієї гіпотези [2].

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Brooks, Robin (2004). The Portland Vase: The Extraordinary Odyssey of a Mysterious Roman Treasure. New York: HarperCollins. ISBN 978-0060510992.
  • Roller, Duane W. (2010). Cleopatra: a biography. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-536553-5.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  • Williams, Dyfri (2009). Masterpieces of Classical Art. London: British Museum Publications. ISBN 978-0714122540.

Література

ред.
  • L. Burn, The British Museum book of Greek and Roman Art (London, The British Museum Press, 1991), pp. 204–5
  • H. Tait (ed.), Five Thousand Years of Glass, 2nd paperback edition (London, The British Museum Press, 1999), pp. 4–5, fig.75
  • I. Jenkins and K. Sloan, Vases and Volcanoes: Sir William Hamilton and his Collection (London, The British Museum Press, 1996), pp. 187–88, no. 63
  • V. Tatton-Brown and W. Gudenrath, Catalogue of Greek and Roman Glass in the British Museum II (London, The British Museum Press, forthcoming)
  • D.B. Harden and others, The British Museum: Masterpieces of Glass, a Selection (London, 1968)
  • Painter, Kenneth & Whitehouse, David (1990). The History of the Portland Vase. Journal of Glass Studies. Corning Museum of Glass. 32: 24—84. JSTOR 24188030.
  • Susan Walker, The Portland Vase (London, British Museum Press, 2004)
  • Williams, Nigel (1989). The Breaking and Remaking of the Portland Vase. London: British Museum Publications. ISBN 0-7141-1291-7.

Посилання

ред.