Респу́бліка Марша́ллові Острови́ — тихоокеанська держава в Мікронезії. Межує на заході та південному заході з територіальними водами Федеральних Штатів Мікронезії, на півдні — з територіальними водами Кірибаті, з інших боків — з нейтральними водами Тихого океану. Довжина прибережної смуги — 370,4 км. Республіка Маршалові Острови розташована на 29 атолах і 5 островах архіпелагу Маршаллові острови, який складається з ланцюгів Ралік і Ратак. Загальна площа суші — 181,3 км²; території, зайнятої лагунами, — 11 673 км². Населення Маршалових Островів — 72 191 особа (2015, оцінка). Столиця — Маджуро.

Першим островом, поміченим європейцями, став атол Бокак, відкритий іспанським мореплавцем Алонсо Де Салазаром у 1526 році. Згодом Маршаллові Острови по черзі ставали територією різних колоніальних держав: у 1886 році — Німецької імперії, у 1914 році — Японії, яка продовжила управляти островами після Першої світової війни вже за мандатом Ліги Націй, у 1947 році — включені до складу підопічної території ООН під управлінням США. Як державне утворення, Маршаллові Острови виникли у 1983 році в результаті розділу підопічної території ООН Тихоокеанські острови.