Порко Россо
«Порко Россо» (яп. 紅の豚, куренай-но бута, «багряний кнур», італ. Porco Rosso) — аніме 1992 року режисера Міядзакі Хаяо.
Порко Россо | |
紅の豚 Kurenai no Buta італ. Porco Rosso | |
---|---|
Жанр | пригода, комедія, історія |
Аніме-фільм | |
Режисер | Хаяо Міядзакі |
Продюсер | Сьодзі Мурахама |
Студія | Studio Ghibli |
Дата виходу | 18 липня 1992 |
Тривалість | 94 хв. |
Сюжет
ред.Дія мультфільму відбувається в 1929 році на Адріатиці. Головний герой, пілот Марко Паготт[1] — учасник 1-ї світової війни. Після її закінчення Марко розчарувався в людях у житті до такого ступеня, що накликав на себе прокляття: частково перетворився на кнура.
Після приходу до влади фашистів в Італії він став називати себе Порко Россо (від італ. Порко Россо — «Кнур Багряний») і почав працювати на державу: полювати на повітряних піратів, що грабували торгові судна та багаті яхти. Не в силах перемогти крилатого кнура, піратська банда «Мамайюто» найняла іншого аса — американського літуна Кертісса, щоб той воював з Порко і переміг його. І це Кертіссу вдалося: у найневідповіднішу мить на «Савої» у Порко відмовив двигун, і американець його збив. Порко вцілів, але його червоний літак отримав серйозні пошкодження. Для ремонту Порко звернувся до свого старого друга, авіамеханіка Пікколо. Тут же відбулося його знайомство з онукою механіка, Фіо. Фіо виявилася талановитою інженеркою-авіабудівницею, яка погодилася полагодити гідролітак для нового повітряного бою між Порко і Кертіссом.
Цікаві факти
ред.Цей розділ містить неупорядкований список різноманітних фактів[en] про предмет статті. |
- Фільм був знятий на замовлення японської авіакомпанії «All Nippon» і спочатку готувався для показу в салонах авіалайнерів. Міядзакі взяв за основу свою манґу «Спогади про епоху гідропланів», в якій були присутні Порко, Кертісс і повітряні пірати, але не було спогадів про війну.
- Розповідь Марко про політ «за край» цілком запозичений з оповідання Роальда Даля[2].
- На початку фільму нам показують титри наступними мовами: японською, італійською, корейською, англійською, китайською, іспанською, арабською, російською, французькою та німецькою.
- Сліди Порко Россо іноді зустрічаються в інших мультфільмах студії Ghibli: у фільмі Кондо Есіфумі «Якщо прислухатись» фігурують настінні годинники з написом на циферблаті Порко Россо. У фільмі «Пом Поко», в сцені Параду Примар, є кадр, де на задньому плані пролітає Порко на знаменитій червоній «Савої». У телефільмі «Тут чути океан» Порко обідає в шкільній їдальні під час свята.
- На авіадвигуні, який показує головному героєві механік в майстерні Пікколо, присутній напис «GHIBLI» (назва студії-творця аніме, що походить від назви італійського розвідувального літака).
- У французькому дубляжі фільму роль Порко озвучив французький актор Жан Рено. У його фільмі «Леон» герой Рено вимовляє фразу «Свині кращі, ніж люди». Це данина поваги Міядзакі і ролі в «Порко Россо».
Продовження
ред.У 2011 році стало відомо, що студія Ghibli працює над продовженням фільму, під робочою назвою «Порко Россо 2. Останній виліт». Події сіквела мали відбуватись під час громадянської війни в Іспанії. Після того, як у 2013 році Міядзакі покинув роботу в студії, жодної інформації про долю «Останнього вильоту» не надходило.
Нагороди
ред.У 1993 році фільм отримав дві премії «Майніті» — за найкращий анімаційний фільм (Хаяо Міядзакі) і за найкращу музику (Хісайсі Дзьо).
Див. також
ред.- Червоний барон — славетний ас часів першої світової війни, що літав на червоному «Fokker DR 1»
Примітки
ред.- ↑ Марко Паггот — ім'я італійського мультиплікатора, з яким Міядзакі співпрацював на зорі своєї кар'єри
- ↑ Розповідь «Вони ніколи не стануть дорослими»
Посилання
ред.
|
|