Пол Баньян
Пол Баньян (англ. Paul Bunyan) — велетень-дроворуб з американського фольклору.[1][2]
Персонаж виник в усних легендах лісорубів Північної Америки[1][2][3][4], а пізніше був популяризований письменником Вільямом Лоґгедом (англ. William B. Laughead) (1882—1958) у рекламному проспекті 1916 року для Red River Lumber Company.[5] Пол Баньян став персонажем кількох літературних творів, п'єс, мультфільмів, рекламних роликів, тощо.[2] Також, існують його численні статуї в різних містах Північної Америки.[6][7]
Етимологія ред.
Існує багато гіпотез щодо етимології імені Пол Баньян. Багато з них припускають його франко-канадське походження. За звучанням «Баньян» схоже на квебекський вираз «bon yenne!», що виражає подив і потрясіння. Англійське прізвище Bunyan походить з того ж кореня що і старофранцузьке bugne, зі значенням великий пагорб. Деякі дослідники вважають, що це ім'я походить від імен інших персонажів франко-канадського фольклору Bon Jean і Tit Jean. [8]
Ранні згадки ред.
Майкл Едмондс у своїй книзі «Οut of the Northwoods: The Many Lives of Paul Bunyan», писав, що історії про Пола Баньяна розповідались, принаймні за 30 років до того, як потрапити в друк. На відміну від довгих історій, що публікувалися, «історії», що їх розповідали один одному лісоруби, були вкрай короткими і фрагментарними.[4] Деякі з них включали мотиви з інших легенд, такі як екстремальна погода і чудернацькі тварини.[9] Найперша записана згадка про Пола Баньяна — непідписана колонка в газеті Duluth News Tribune за 1904 рік.
Чарльз Браун випустив у 1922 році книгу, в якій переказав ті байки, що ходили серед лісорубів Вісконсину. Згідно з ними, Пол Баньян — 7-футовий(2,1 м) лісоруб, що має надзвичайну фізичну силу. Його легені були такими сильними, що він дув в дупло дерева щоб зібрати своїх людей на вечерю, а коли він розмовляв, то з дерев падало листя. Він був настільки вправним лісорубом, що повністю зачистив Північну Дакоту від дерев. Його велетеньський синій бик також згадується в тих легендах, хоча імені він ще не мав.[10] Як можна бачити, фольклорний образ був значно менш вражаючим, ніж версія, що потрапила до казок.
У рекламі ред.
Вільям Логхед був першим, хто використав Пола Баньяна в комерційних цілях у серії рекламних кампаній для Red River Lumber Company. Його першою спробою був буклет з заголовком «Представляємо містера Пола Баньяна з Вествуду, Каліфорнія», але вона не справила ефекту, аж доки не були надруковані «Казки про Пола Баньяна, том 2», що надало кампанії поштовху.[2] Логхед прикрасив старі легенди, і додав кілька придуманих ним самим, тому його Баньян не був ідентичним фольклорному. Серед іншого, він дав ім'я «Бейб» приятелю Баньяна, синьому бичку, збільшив зріст лісоруба до неможливості, і намалював його перше зображення.[11] Через це існує деяка невизначенність у питанні, чи можна Пола Баньяна віднести до справді фольклорних персонажів.[1]
Тим не менш, кампанія зробила Пола Баньяна загальновідомим по всій Америці, і в свою чергу спричинила сильний маркетинговий відгук. Протягом майже століття ім'я Пола Баньяна використовується для рекламування різноманітних товарів, міст і послуг. По всій Північній Америці його велетеньські статуї рекламують місцеві бізнеси і туризм. Велика їх частина була зроблена протягом 1960-х і 1970-х компанією International Fiberglass в рамках їх серії склотекстолітових фігур «Muffler Men».[7]
Адаптації для дітей ред.
Пол Баньян став дуже популярним серед дитячої аудиторії після свого дебюту в друкованих виданнях. Зазвичай, дитячі видання орієнтувалися на образ, створений Вільямом Логхедом, і зрідка використовували деякі елементи усної традиції. Практично всі літературні адаптації збільшували зріст дроворуба до колосальних величин, і описують його життя від народження до дорослого віку.
Серед найбільш популярних і довгоживучих збірок оповідань можна назвати «Пол Баньян» Джеймса Стівенса, «Пол Баньян розмахує своєю сокирою» Делла Маккорміка, «Пол Баньян» Естер Шепард, «Пол Баньян і його Великий Синій Бик» Воллеса Водсворта і «Дивовижні пригоди Пола Баньяна» Вільяма Логхеда.
Легенди Пола Баньяна (1947) були першою книгою, написаною професійним казкарем Гарольдом Фелтоном.[12]
У 1958 році Студія Волта Діснея випустила короткометражний анімаційний мюзикл «Пол Баньян», який був номінований на Оскар за найкращий короткометражний мультфільм.
В культурі і мистецтві ред.
- Оперетта Бенджаміна Бріттена, за лібретто Вістена Г'ю Одена 1941 року.
- Пол Баньян є темою одного з розділів роману «1919» Джона Доса Пассоса.
- Один з персонажів фільму 1998 року «Легенди дикого заходу».
- Пісня групи Maddox Brothers and Rose «Paul Bunyan Love» в 1950-х.
- Прийом у реслінгу.
- Одне з досягнень у грі Civilization V, яке дається за вирубку 1000 лісів.
- У 10-му випуску комікса «Месники» Іммортус призиває Пола Баньяна.
- Кожні два роки Університет штату Мічиган і Мічиганський університет проводять футбольний матч, кубком в якому є «Приз Пола Баньяна»
- Пол Баньян є антагоністом у фільмі жахів 2013 року «Баньян».
- Меморіальний парк Пола Баньяна у місті Келлігер, в якому є могила Пола Баньяна. Багато інших містечок також стверджують, що є батьківщиною Пола Баньяна.
Приклади легенд ред.
Багато історій розповідають про дитинство Пола, наприклад, він був такий великий, що знадобилося п'ятеро лелек, щоб принести його, з народження він вмів розмовляти, викликав землетруси, перевертаючись у колисці, гострив сокиру об свої зуби, коли вони почали прорізатись, тощо.
У багатьох історіях з Полем подорожує його супутник, синій бичок Бейб («Малюк»).
Більшість історій про дорослого Баньяна також фокусуються на його надприродних розмірах. Наприклад, в одній з них розповідається, що Великий каньйон Колорадо утворився коли Пол Баньян йшов, тягнучи свою сокиру за собою. [13]
Примітки ред.
- ↑ а б в Sharpe, Lenwood S (22 квітня 2014), Paul Bunyan: His Story, Thrill Land, процитовано 25 квітня 2014
- ↑ а б в г Wisconsin Historical Society (n.d.), Paul Bunyan, процитовано 25 травня 2014
- ↑ Stewart, K. B.; Watt, Homer A. (1916), Legends of Paul Bunyan, Lumberjack, Transactions of the Wisconsin Academy of Sciences, Arts and Letters, т. 18/II, Wisconsin Academy of Sciences, Arts, and Letters, с. 639—651, процитовано 30 квітня 2014
- ↑ а б Edmonds, Michale (2009), Out of the Northwoods: The Many Lives of Paul Bunyan, Madison, WI: Wisconsin Historical Society
- ↑ Wisconsin Historical Society (29 липня 2007), The Peculiar Birth of Paul Bunyan, архів оригіналу за 10 жовтня 2013, процитовано 22 листопада 2011
- ↑ Hartly, John P. (2007), Legendary Landscapes: A Cultural Geography of the Paul Bunyan and Blue Ox Phenomena of the Northwoods, Kansas State University, процитовано 5 травня 2014
- ↑ а б Roadside America Team (2005), A Catalog of Bunyans: Roadside statues and other tributes to the Great Tree-Biter, Paul Bunyan, RoadsideAmerica.com, архів оригіналу за 28 листопада 2014, процитовано 28 червня 2011
- ↑ Gartenberg, Max (1949), Paul Bunyan and Little John, The Journal of American Folklore, American Folklore Society, 62/246: 416—422, процитовано 6 травня 2014
- ↑ Cox, William T. (1910). Fearsome Creatures of the Lumberwoods. With illustrations by Coert Du Bois and Latin classifications by George B. Sudworth. Washington, DC: Judd & Detweiler Inc. OCLC 551649247. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 23 листопада 2015.
- ↑ America's Best-Known Folk Hero
- ↑ Laughead, William B. (1922), The Marvelous Exploits of Paul Bunyan, Minneapolis: Red River Lumber Co., процитовано 6 травня 2014
- ↑ Harold W. Felton, Papers [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.], archive description at the University of Nebraska-Lincoln Libraries (retrieved October 11, 2015)
- ↑ The Story of Paul Bunyan