Поліїрос (грец. Πολύγυρος, мак. Полигеро, болг. Полигиро) — грецьке місто в області Македонія, столиця ному Халкідіки. Розташоване біля підніжжя гори Афон, за 70 км від міжнародного аеропорту Салонік «Македонія».

Поліїрос
Πολύγυρος
Ратуша Поліїроса
Ратуша Поліїроса
Ратуша Поліїроса
Поліїрос. Карта розташування: Греція
Поліїрос
Поліїрос
Координати: 40°22′ пн. ш. 23°26′ сх. д. / 40.367° пн. ш. 23.433° сх. д. / 40.367; 23.433
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Македонії і Фракії
Периферія Центральна Македонія
Периф. одиниця Халкідіки
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Македонія
 - Ном Халкідіки
Розташування на мапі ному
Уряд
 - мер Фомас Капланіс
Площа
 - Повна 470,933 км²
Висота над р.м. 426 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 10 444
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 631 00
Телефонний код(и) 23710
Авто ΧΚ
Вебсайт: www.poligiros.gr

Північна частина міста розташована на пагорбі Тсукала́с, висота якого сягає 890 м. З нього відкривається чудова панорама усіх трьох «пальців» Халкідіки: Кассандра, Ситонія та Айон Орос.

Історія ред.

Перша згадка про місто датується XI ст. Вважається, що цей регіон перебував під керівництвом Іверського монастиря Святого Афону.

Особливо швидко місто розвивалося в османську добу. Поліїрос був центром 15 селищ, що мали тоді особливі привілеї, носили назву Хасікохор'я і належали султану Валіде[2].

У травні 1821 р. Поліїрос став центром повстанців півострова Халкідіки. Наприкінці того ж року турки спалили місто. Наступне повстання відбулось 1854 р. під проводом Цаміса Каратасоса, проте виступи біли швидко придушені, а як покарання турки стратили 27 старост області. 1870 р. місто стало центром єпархії Кассандрія, в ньому оселився митрополит.

18 жовтня 1912 року Поліїрос був звільнений від турків.

Населення ред.

Рік Місто Муніципалітет
1981 5,239
1991 4,501 10,218
2001 6,227 10,444

Примітки ред.

  1. Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
  2. Полигирос — greece-invest.ru [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)