Поліщук Анатолій Олександрович
Анато́лій Олекса́ндрович Поліщу́к (8 серпня 1974 — 12 лютого 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Поліщук Анатолій Олександрович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 8 серпня 1974 Родниківка |
Смерть | 12 лютого 2015 (40 років) Логвинове |
Поховання | Уманський район |
Псевдо | «Кемел» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
ред.Під час Євромайдану стояв на блокпосту неподалік Маньківки — завертав автобуси із «тітушками». З квітня 2014-го подавав заявки у батальйон «Донбас», ходив до військкомату за повісткою, йому скрізь відмовляли, просили ще чекати. В серпні 2014-го забрали в батальйон «Донбас»; командир відділення. В зону бойових дій потрапив у січні 2015-го. Спочатку був біля Бахмутки, потім в Артемівську; супроводжував колони, які вивозили дітей.
12 лютого 2015-го бійці батальйону зайшли в село Логвинове — розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ для проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань та виявили в лісосмузі танки противника. Внаслідок штурму в село по центру вдалося увійти лише 2 ротам 30-ї бригади, бійці якої взялися встановлювати контроль над Логвиновим, зазнаючи втрат. Контроль над Логвиновим встановити не вдалося — дії військовиків були скуті ударами ворожої артилерії, підрозділ десантників 79-ї бригади (мав синхронно увійти в село з флангу) потрапив під танковий обстріл; загін же 24-ї бригади взагалі не дістався Логвинового.
Загинув у бою за Логвинове. Тоді ж полягли Андрій Браух, Андрій Камінський, Ігор Марквас, Роман Мельничук, Володимир Панчук, Володимир Самоленко, Володимир Суслик, Микола Сущук, Володимир Шульга.
Три мертвих за одного живого — так «виміняли» тіло Анатолія добровольці батальйону «Донбас» у терористів.
Без батька лишилось двоє дітей.
Похований в селі Родниківка.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
ред.- Поліщук Анатолій Олександрович [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Криваві жнива боїв за Логвинове
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |