Поляруш Олег Євгенович
Поляруш Олег Євгенiйович український літературознавець. Кандидат філологічних наук (1972). Професор. Кавалер орденів «Знак Пошани», «За заслуги» III ст.
| Поляруш Олег Євгенович | |
|---|---|
| Народився | 5 січня 1940 (84 роки) Янопіль, Хмелівський район[d], Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | літературознавець, викладач університету |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Заклад | Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Нагороди |  |
Життєпис
ред.Народ. 5 січня 1940 р. у с. Березівка, нині Маловисківський район Кіровоградської області.[1] Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1964). За направленням міністерства освіти УРСР у серпні 1964 року разом із дружиною Тамарою Поляруш переїхав до міста Глухова на Сумщині. Працював асистентом дитячої літератури в Глухівському державного педагогічному інституті . У вересні 1965 року обійняв посаду голови предметно-методична комісія мов і літератури інституту. В жовтні 1969 року вступив до аспірантури Київського державного педагогічному інституту ім. О. М. Горького за спеціальністю «українська література».
З 1972 р. — старший викладач, декан, проректор, з 1978 р. — ректор Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Народно-поетична основа творчості О. П. Довженка» (1972)[2].
Дослідник творчості О. Довженка та проблем сучасного літературного процесу. Окремими виданнями вийшли книги «Олександр Довженко і фольклор» (1988), «І вічна таїна слова» (у співавторстві з В. П. Марком, 1990) та інші.
Коли у 1978 року ректором педінституту став Олег Євгенович Поляруш, який перебував на цій посаді чверть віку, то стрімке зростання невеличкого провінційного вишу і перетворення його у справжній науково-педагогічний осередок регіону було підтверджено 1982 року, коли колектив інституту став переможцем соціалістичного змагання серед вищих педагогічних закладів СРСР.
Примітки
ред.- ↑ Олег Поляруш, професор: В освіті немає столиць і периферій. Вечірня газета. 10.01.2015. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11.07.2018.
- ↑ Гирич Я. М. Матеріали до біографічного словника «Науково-педагогічні працівники Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка, 1952—1991 рр.» (літери «П, Р, Т, У, Ф, Ц, Ч, Я») // Історичні студії суспільного прогресу. 2017. Вип. 5. С. 189—190.
Література
ред.- Хто є хто в Україні. К., 2000. — С. 385.
- https://web.archive.org/web/20110102172654/http://hata.kr.ua/istoriya-kdpu.html