Вікіпедія

Поляна-Д4

Поляна-Д4 / Поляна-Д4М / Поляна-Д4М1 (Індекс ГРАУ — 9С52 / 9С52М / 9С52М1) — автоматизована система управління бойовими діями зенітної ракетної бригади у складі ЗРС С-300В та/або ЗРК «Бук»[1].

Поляна-Д4М1 (макет)

Розроблення АСУ «Поляна-Д4» велася Науково-дослідним інститутом засобів автоматизації Мінрадіопрому . Головний конструктор системи — Г. О. Бурлаков.

Розроблення розпочалася згідно з рішеннями Комісії Президії Радміну СРСР з військово-промислових питань від 29 червня 1977 року та від 27 серпня 1981 року за завданням Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) .

АСУ «Поляна-Д4» прийнято озброєння Радянської Армії (війська протиповітряної оборони Сухопутних військ) 1986 року. Серійно вироблялася на Мінському електромеханічному заводі (НВО «Агат») Мінрадіопрому, а потім передано до Пензенського радіозаводу Мінрадіопрому.

Склад ред.

Поляна-Д4 ред.

 
Виріб «МП-06» 53 зрбр, липень 2002

Поляна-Д4М ред.

  • Пункт бойового управління (ПБУ МП06М) на шасі БАЗ-6950 «Основа-1»[2]
  • Командно-штабна машина (КШМ МП02М) на шасі Урал-375

Поляна-Д4М1 ред.

Поляна-Д4М1 може обробляти до 500 цілей і супроводжувати до 255 їх, має 20 каналів передачі зі швидкістю до 32 кбіт/с. «Поляна» взаємодіє з авіаційними комплексами РЛДН, командними пунктами керованих зенітних ракетних підрозділів та вищих штабів — лише до 14 об'єктів спільної роботи.[3][4]

Автоматизована система управління використовувалась Збройними Силами Росії за кордоном, зокрема, 2014 року в Алжирі[5], а 2018 року — в Сирії[6].

Обладнання ред.

  • У ПБО було встановлено автоматизовані робочі місця (АРМ) командира бригади, старшого офіцера, представника авіації ВПС, оперативного чергового, офіцера бойового управління, начальника розвідки бригади, оператора обробки радіолокаційної інформації (РЛІ), інженера та техніка-зв'язківця.
  • У КШМ було встановлено АРМ для заступника командира бригади з озброєння, офіцера оперативного відділення, старшого офіцера оперативного відділення та не автоматизовані робочі місця для двох техніків.

Управління ред.

АСУ «Поляна» підпорядковувалась командному пункту ППО фронту (ППО армії) у складі АСУВ фронту (комплект технічних засобів «Редут-2П»[7]). «Поляна» могла взаємодіяти з командним пунктом тактичного з'єднання військ ППО — «Промінь» / «Піраміда».

«Поляна» керувала:

  • чотирма або менш зенітно-ракетними дивізіонами, озброєними ЗРС С-300В (КП 9С457) або ЗРК «Бук» (КП 9С470)
  • пункт управління (ПОРІ-П2 або ПОРІ-П1) радіолокаційного поста зі складу КП бригади
  • пункт управління засобами безпосереднього прикриття бригад — ПУ-12М або УБКП «Ранжир».

«Поляна» також має можливість отримувати інформацію про повітряну обстановку з авіаційного комплексу радіолокаційного дозору та наведення (АК РЛДН) А-50.

Примітки ред.

  1. ↑ Асу 9С52 "Поляна-Д4".
  2. ↑ Специальное колёсное шасси БАЗ-6950 «Основа-1»/(BAZ-6950 «Osnova-1» special wheeled chassis) [Архівовано 12 лютого 2009 у Wayback Machine.] на сайте «Русская сила: Современное оружие»
  3. ↑ АСУ «Поляна» защитит воздушное пространство Поволжья, Урала и Сибири. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 29 березня 2022.
  4. ↑ New Belarus air-defence command and staff vehicle, Surface-to-Air at Jane's Information Group website
  5. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 20 серпня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Syria S-300 air defense brigade receives Polyana-D4 automatic control system | November 2018 Global Defense Security army news industry | Defense Security global news industry army 2018 | Archive News year.
  7. ↑ «Секретные материалы России» — Информационно-аналитическое интернет-издание. Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 1 лютого 2009.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поляна-Д4&oldid=38096640