Поль По
Поль-Марі-Сезар Жеральд По (фр. Paul Marie César Gérald Pau; 29 листопада 1848, Монтелімар, Друга Французька республіка — 22 серпня 1932, Париж, Третя Французька республіка) — французький воєначальник Першої світової війни, дивізійний генерал (1903).
Поль По | |
---|---|
фр. Paul Pau | |
Народження | 29 листопада 1848[1][2][…] Монтелімар[1] |
Смерть | 2 січня 1932[2][3] (83 роки) Париж, Франція[2] |
Поховання | Дім Інвалідів і склеп губернаторівd |
Країна | Франція |
Освіта | Особлива військова школа Сен-Сір (1869)[1], lycée Henri-Poincaréd і Національне військове училище[1] |
Член | Conseil supérieur de la guerred (1913) і French Red Crossd (1932) |
Звання | divisional generald[1], brigadier generald[4], полковник (Франція)d, lieutenant-coloneld, capitained і marshall lieutenantd |
Командування | 16th Army Corpsd, 20e corps d'arméed і French Army of Alsaced |
Війни / битви | Перша світова війна |
Нагороди | |
Поль По у Вікісховищі |
Біографія
ред.Народився у сім'ї військового, капітана 68-го піхотного полку французької армії[5].
У 1869 році закінчив Сен-Сірську військову школу, після чого був направлений на військову службу у 78-й піхотний полк. Учасник франко-прусської війни 1870—1871 років, відзначився під час битви при Фроєнтвіллері в ході якої втратив праву руку. У 1871 році брав участь у придушенні Паризької комуни, був нагороджений орденом Почесного легіону. Після завершення бойових дій продовжив військову службу, служив в Алжирі.
Із 1894 року — командир 54-го піхотного полку. Із 1897 року — бригадний генерал. Із 1902 року — командир 14-ї піхотної дивізії. Із 1903 року — дивізійний генерал. Із 1906 року командував 16-м армійським корпусом, а з 1907 року очолював 20-й армійський корпус. Із 1909 року був членом Вищої військової ради. Із 1913 року перебував у резерві верховного командування.
Перша світова війна
ред.Із початком Першої світової війни призначений командувачем Ельзаської армії[6], яка діяла в Ельзасі. Армія брала участь в Лотаринзькій операції та битві біля Мюльгаузена[7]. Після битви на Марні армія була розформована а її частини були направлені на інші ділянки фронту.
Із вересня 1914 року — французький військовий представник при королю Бельгії Альберту I. У лютому-квітні 1915 року — голова французької військової місії на Балканах. Із листопада 1915 року — голова французької військової місії при російській Ставці Верховного Головнокомандувача[8]. Із липня 1918 року — член французької військової місії в Австралії.
Після війни
ред.У післявоєнний час до 1932 року був президентом французького Червоного Хреста. Із 1920 року очолював Лігу ветеранів війни.
Нагороди
ред.Кавалер ордена Почесного легіону та російського ордена Святого Георгія 4-го ступеня.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Qui êtes-vous ? — 1924.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1038391857 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Recherche - Base de données Léonore. www.leonore.archives-nationales.culture.gouv.fr. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Pierre Rocolle. <italic>2000 ans de fortification française</italic>. Volume 1, <italic>Texte;</italic> volume 2, <italic>Croquis—bibliographie—index</italic>. Paris: Charles-Lavauzelle. 1973. Pp. xxiii, 365; 262. 180 fr. the set. The American Historical Review. 1975-04. doi:10.1086/ahr/80.2.415. ISSN 1937-5239. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Tuchman, Barbara (1962). The Guns of August. New York: Random House. pp. 42. ISBN 0-345-47609-3.
- ↑ Spencer Tucker, ,, Laura Matysek Wood et Justin D. Murphy, The European Powers in the First World War : An Encyclopedia, Taylor & Francis, 1996, 783 p. (ISBN 978-0-8153-0399-2, lire en ligne [archive]), p. 549.
Джерела
ред.- Spencer Tucker, ,, Laura Matysek Wood et Justin D. Murphy, The European Powers in the First World War: An Encyclopedia, Taylor & Francis, 1996, 783 p. (ISBN 978-0-8153-0399-2, lire en ligne [archive]), p. 549.
- Tuchman, Barbara (1962). The Guns of August. New York: Random House. pp. 42. ISBN 0-345-47609-3.