Польова дорога
допоміжна автомобільна дорога
Польова́ дорога, путі́вець[1] — допоміжна автомобільна дорога, яка розглядається як додаток до існуючої магістральної дорожньої мережі.

Польові дороги забезпечують:
- під'їзд до будь-якого поля і робочої ділянки;
- стійкий зв'язок полів з магістральною дорожньою мережею, виробничими і господарськими центрами;
- зручності виконання технологічних процесів на полях і обслуговування техніки.
Розрізняють польові дороги основні і допоміжні.
- Основні виконують роль польових магістралей, обслуговують сівозміну або групу полів і призначені для систематичного перевезення людей, вантажів і техніки. Ці дороги є постійно діючими і повинні мати ширину 6-10 м. Як правило, вони мають тверде покриття або покриття перехідного типу.
- Допоміжні призначені для тимчасового, обмеженого використання: обслуговування сільськогосподарської техніки, вивезення врожаю, підвезення добрив тощо. Ширина допоміжних польових доріг 3-4 м.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Путівець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела Редагувати
- Польові дороги у сільському господарстві[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про автомобільні дороги. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |