Полтавський церковний історико-археологічний комітет

Полтавський церковний історико-археологічний комітет — об'єднання науковців та церковних діячів Полтавщини для збирання і вивчення археологічних пам'яток, наявних у церквах та пов'язаних з діяльністю Церкви.

Полтавський церковний історико-археологічний комітет
Тип наукова організація[d]
колишня організаціяd
Засновник Пархоменко Володимир Олександрович
Засновано 26 жовтня (8 листопада) 1906
Розпущено 1917
Сфера історія (наука)d і археологія
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Штаб-квартира Полтава

Історія створенняРедагувати

Комітет був створений 1906 року відповідно до указу Священного Синоду від 26 жовтня 1906 року при архієрейській кафедрі з давньосховищем при ньому. Проект комітету і давньосховища розробив дійсний член Петербурзького археологічного інституту, викладач історії Полтавської духовної семінарії В. О. Пархоменко.

До складу комітету увійшли члени Полтавської губернської вченої архівної комісіїісторик І. Ф. Павловський, вчений-лікар О. Ф. Мальцев (зав. Полтавською психоневрологічною лікарнею), історик і краєзнавець Падалка Лев Васильович та ін. Почесними членами комітету були обрані вчені Петербурга, Москви, Києва — М. Ф. Біляшівський, М. В. Покровський, Ф. І. Успенський, О. І. Левицький, М. І. Петров, В. О. Біднов[1] та інші.

Очолював комітет (1906—1910) єпископ Іоанн (І. С. Смирнов).

ПрацяРедагувати

У кінці XIX - на початку XX ст. церковна археологія займалась, в основному, історією церковного мистецтва. Лише зі створенням історико-археологічного комітету ця діяльність охопила інші галузі археології.

Комітет розпочав пошуки і придбання для Полтавського давньосховища церковних старожитностей, давніх рукописів, друкованих робіт з історії єпархії, різних історичних джерел у місцевих церковних та приватних архівах. Комітет також збирав колекції монет, килими, рушники, козацькі пояси, стріли, твори мистецтва на релігійні сюжети видатних майстрів інших народів. Займався він і пошуком експонатів для музею історії Полтавської битви.

На засіданнях комітету заслуховувались доповіді з історії місцевих монастирів та окремих церков, повідомлення про надходження до бібліотеки літератури, предметів старовини тощо.

Члени комітету брали участь у роботі Всеросійських археологічних з'їздів. На 14-му з'їзді, що відбувся в Чернігові (1908) і був майже повністю присвячений археології України, В. Пархоменко та В. Трипольський представляли кілька експонатів Полтавського давньосховища, серед інших Плащаницю 1466 р. та Пересопницьке євангеліє. На з'їзді була представлена доповідь про церковні будівлі стилю ампір Полтавської губернії [2].

На 15-му з'їзді в Новгороді (1911) повідомлення про полтавські старожитності зробив В. О. Пархоменко.

Комітет існував до 1917 р. включно.

ВиданняРедагувати

Комітет видав три збірки своїх праць.

На ці збірки творів посилався І. Ф. Павловський при створенні своєї роботи «Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители » [3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. [1]
  2. Карсим І.А. Розробка проблем церковної археології на археологічних з'їздах другої половини XIX - початку XX ст. // Vita Antiqua, 2-1999. С. 240-246.
  3. Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Полтава, 1914.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати