Поле допуску
По́ле до́пуску (англ. tolerance zone) — поле, обмежене найбільшим і найменшим граничними розмірами, яке визначається величиною допуску і його положенням відносно номінального розміру. У разі графічного зображення поле допуску міститься між двома лініями, що відповідають верхньому та нижньому відхиленням відносно нульової лінії[1].
Основні поняття ред.
При одному і тому ж допуску для одного і того ж номінального розміру можуть бути різні поля допусків. Для графічного зображення полів допусків, що дозволяє зрозуміти співвідношення номінального та граничних розмірів, граничних відхилень і допуску, введено поняття нульової лінії.
Нульова лінія — лінія, що відповідає номінальному розміру, від якої відкладаються відхилення розмірів у разі графічного зображення полів допусків та посадок. Якщо нульова лінія розташована горизонтально, то додатні відхилення відкладаються вгору від неї, а від'ємні — вниз[1]. Якщо нульова лінія розташована вертикально, то позитивні відхилення відкладаються вправо від нульової лінії.
Поле допуску у системі допусків і посадок ред.
Поля допусків отворів і валів можуть займати різне положення відносно нульової лінії, що необхідно для утворення різних посадок. Розрізняють початок і кінець поля допуску. Початком поля допуску є границя, що відповідає найбільшому об'єму деталі і дозволяє відрізнити придатні деталі від виправних бракованих. Кінцем поля допуску є границя, що відповідає найменшому об'єму деталі і дозволяє відокремити придатні деталі від невиправних бракованих.
У системі допусків і посадок для отворів початок поля допуску визначається лінією, відповідної нижньому (основному) відхиленню, кінець поля допуску — лінією, що відповідає верхньому відхиленню. Для валів початок поля допуску визначається лінією, відповідної верхньому (основному) відхиленню, кінець поля допуску — лінією, що відповідає нижньому відхиленню.
Позначення ред.
Поле допуску позначається поєднанням букви (букв) основного відхилу і порядкового номера квалітету[2].
- Наприклад: g6, js7, H7, Н11.
Позначення поля вказується після номінального розміру елементу.
- Наприклад: 40g6, 40Н7, 40Н11.
В обґрунтованих випадках допускається позначати поле допуску з основним відхилом Н символом «+IT», з основним відхилом h — символом «—IT», з відхилами js чи JS — символом «±IT/2».
- Наприклад: +IT14, —IT14, ±IT14/2.
Поле допуску форми ред.
Поле допуску форми — зона в просторі чи на площині, усередині якої мають міститися усі точки реального розглядуваного елемента в межах нормованої ділянки, ширина або діаметр якої визначається значенням допуску, а розташування відносно реального елемента — прилеглим елементом[3].
Поле допуску розташування ред.
Поле допуску розташування — зона в просторі чи заданій площині, усередині якої повинен міститися прилеглий елемент або вісь, центр, площина симетрії в межах нормованої ділянки, ширина або діаметр якої визначаються значенням допуску, а розташування відносно баз — номінальним розташуванням розглядуваного елемента[3].
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
Джерела ред.
- Вискребенцев Е. П. Допуски та посадки гладких циліндричних з'єднань у завданнях та прикладах [Текст]: навч. посібник / Е. П. Вискребенцев ; Донбаський держ. технічний ун-т. — Алчевськ: ДонДТУ, 2005. — 216 с.: рис., табл. — ISBN 966-310-070-2
- Допуски і посадки [Текст]: навч. посібник / Г. І. Влащенко [та ін.]; ред. Л. М. Тіщенко. — Харків: Видавництво Ч. П. Червяк, 2005. — 177 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 177. — ISBN 5-7763-1167-5
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7