Допуск (техніка)

До́пуск (англ. size tolerance) — різниця між найбільшим і найменшим граничними значеннями (розмірів, масової частки, маси), задається на геометричні розміри деталей, механічні, фізичні і хімічні властивості. Призначається (обирається) виходячи з технологічної точності або вимог до виробу (продукту). Будь-яке значення параметра, котре опиняється в заданому інтервалі, є припустимим.

Допуск у машинобудуванні

Допуск розміру

Основні поняття системи допусків і посадок

Допуск розміру характеризує розсіювання дійсних розмірів в межах від найбільшого до найменшого гранично допустимих розмірів, фізично визначає величину офіційно дозволеної похибки дійсного розміру елемента деталі в процесі його виготовлення. Допуск розміру завжди додатна величина і регламентується системою допусків і посадок.

Позначення

Допуск IT = International tolerance;

Верхнє і нижнє відхилення: ES = Ecart Superieur, EI = Ecart Interieur.

Для отворів — великі букви (ES, D), для валів — малі (es, d).

Основні визначення

• Розмір — числове значення лінійної величини (діаметра, довжини тощо) у вибраних одиницях вимірювання.
  • Номінальний розмір — розмір, відносно якого визначаються граничні розміри і який застосовується для відліку відхилень. Номінальні розміри обирають під час конструювання на основі розрахунків або за конструктивними міркуваннями і проставляють на кресленні деталі або з’єднання деталей. Номінальні розміри після розрахунків округлюють до найближчого з рядів нормальних лінійних розмірів згідно з ГОСТ 6636-69 , реалізованих на основі рядів переважних чисел.
  • Дійсний розмір — розмір елемента, встановлений вимірюванням.
  • Граничні розміри — Два граничні припустимі розміри елемента, між якими повинен знаходитись (або яким може дорівнювати) дійсний розмір. На кресленні деталі або з’єднанні проставляють номінальні розміри, а кожний з двох граничних розмірів визначають за його відхиленням від номінального.
• Відхилення (відхил) — алгебрична різниця між розміром (дійсним або граничним) і відповідним номінальним розміром.
  • Дійсне відхилення (відхил) — алгебрична різниця між дійсним і відповідним номінальним розмірами.
  • Граничне відхилення (відхил) — алгебрична різниця між граничним і відповідним номінальним розмірами. Розрізняють верхнє та нижнє граничні відхилення
    • Верхнє відхилення (відхил) ES, es — алгебрична різниця між найбільшим граничним і відповідним номінальним розмірами.
    • Нижнє відхилення (відхил) EI, ei — алгебрична різниця між найменшим граничним і відповідним номінальним розмірами.
  • Основне відхилення (відхил) — одне з двох граничних відхилень (верхнє чи нижнє), що визначає положення поля допуску відносно нульової лінії. В цій системі допусків та посадок основним є відхилення, найближче до нульової лінії.
• Нульова лінія — лінія, що відповідає номінальному розміру, від якої відкладаються відхилення розмірів у разі графічного зображення полів допусків та посадок. Якщо нульова лінія розташована горизонтально, то додатні відхилення відкладаються вгору від неї, а від'ємні — вниз.
• Стандартний допуск ІТ — будь-який з допусків, що встановлюється системою допусків та посадок.
• Поле допуску — поле, обмежене найбільшим і найменшим граничними розмірами, яке визначається величиною допуску і його положенням відносно номінального розміру. У разі графічного зображення поле допуску міститься між двома лініями, що відповідають верхньому та нижньому відхиленням відносно нульової лінії.
• Квалітет (міра точності) — сукупність допусків, що розглядаються як відповідні одному рівню точності для всіх номінальних розмірів.
• Одиниця допуску i, I — множник у формулах допусків, що є функцією номінального розміру та який служить для визначення числового значення допуску.
• Вал — термін, що умовно застосовується для позначення зовнішніх елементів деталей, включаючи і нециліндричні елементи.
• Отвір — термін, що умовно застосовується для позначення внутрішніх елементів деталей, включаючи і нециліндричні елементи.
• Посадка — характер з'єднання двох деталей, визначений різницею їх розмірів до складання.

Квалітет

Величина допуску визначається квалітетом і розміром. Квалітет є мірою точності. Зі збільшенням квалітету точність зменшується (допуск зростає).

• Допуск за квалітетом позначається буквами IT із вказанням номера квалітету, напр. IT8 — допуск за 8 квалітетом.
  • Квалітети від 01 до 4-го застосовуються для визначення точності виготовлення калібрів, і контркалібрів.
  • Квалітети від 5-го до 12-го застосовують для виготовлення деталей, що утворюють з'єднання.
  • Квалітети від 13-го до 18-го застосовують для задання параметрів елементів деталей, котрі не беруть участь у з'єднаннях і не справляють на них визначального впливу.

Основна залежність задання допусків розмірів:

IT, мкм = K * i,

де K — квалітет (число одиниць допуску), i — одиниця допуску, мкм.

На діаметри від 1 до 500 мм одиниця допуску функціонально зв'язана з номінальним розміром залежністю $i=0,45{\sqrt[{3}]{D}}+0,001D$, мкм.

Абсолютна величина допуску (в мікронах) залежно від квалітету і розміру :

Розмір, мм	Допуск, мкм для квалітету
	01	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
До 3	0,3	0,5	0,8	1,2	2	3	4	6	10	14	25	40	60	100	140	250	400	600	1000
3—6	0,4	0,6	1	1,5	2,5	4	5	8	12	18	30	48	75	120	180	300	480	750	1200
6—10	0,4	0,6	1	1,5	2,5	4	6	9	15	22	36	58	90	150	220	360	580	900	1500
10—18	0,5	0,8	1,2	2	3	5	8	11	18	27	43	70	110	180	270	430	700	1100	1800
18—30	0,6	1	1,5	2,5	4	6	9	12	21	33	52	84	130	210	330	520	840	1300	2100
30—50	0,6	1	1,5	2,5	4	7	11	16	25	39	62	100	160	250	390	620	1000	1600	2500
50—80	0,8	1,5	2	3	5	8	13	19	30	46	74	120	190	300	460	740	1200	1900	3000
80—120	1	1,5	2,5	4	6	10	15	22	35	54	87	140	220	350	540	870	1400	2200	3500
120—180	1,2	2	3,5	5	8	12	18	25	40	63	100	160	250	400	630	1000	1600	2500	4000
180—250	2	3	4,5	7	10	14	20	29	46	72	115	185	290	460	720	1150	1850	2900	4600
250—315	2,5	4	6	8	12	16	23	32	52	81	130	210	320	520	810	1300	2100	3200	5200
315—400	3	5	7	9	13	18	25	36	57	89	140	230	360	570	890	1400	2300	3600	5700
400—500	4	6	8	10	15	20	27	40	63	97	155	250	400	630	970	1550	2500	4000	6300

Аналогічні значення регламентуються стандартом на допуски і посадки (Limits and Fits) ISO 286-1:1988 .

Допуск форми і розташування поверхонь

Відхилення, або похибки, форми і розташування поверхонь істотно впливають на параметри роботи механізмів, найважливішими з яких є точність і довговічність. Головна відмінність таких відхилень від похибок розмірів полягає у тому, що останні (якщо відсутні відхилення форми і розташування поверхонь) можна компенсувати регулюванням в процесі складання або застосуванням рухомих чи нерухомих компенсаторів. Тому, одночасно із системою допусків і посадок для з'єднань по гладких поверхнях введені і стандарти на допуски форми і розташування поверхонь.

Допуск форми (англ. tolerance of form) — найбільше допустиме значення відхилення форми.

Під відхиленням (похибкою) форми (англ. form deviation) розуміють невідповідність між формою реальної поверхні або профілю, одержаної при обробці (виготовленні), і теоретичною (номінальною) формою поверхні або профілю, що задана в кресленні, яка оцінюється найбільшою відстанню від точок реального елемента по нормалі до прилеглого елемента.

Допуск розташування (англ. tolerance of position) — границя, що обмежує допустиме значення відхилення розташування поверхонь деталей.

Відхилення взаємного розташування поверхонь найчастіше оцінюють такими параметрами, як відхилення від перпендикулярності, паралельності, співвісності, торцеве биття, радіальне биття тощо.

Посилання

• Допуски // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 84. — ISBN 978-966-7407-83-4.