Свято-Покровська церква (Сухий Яр)
Свято-Покровська церква — пам'ятка сакральної архітектури, дерев'яна церква із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області. Споруджено 1774 року. У її приміщенні розташована експозиція музею історії української православної церкви[1].
Свято-Покровська церква | |
---|---|
50°03′38″ пн. ш. 31°28′35″ сх. д. / 50.06061100002777664° пн. ш. 31.47650700002778024° сх. д.Координати: 50°03′38″ пн. ш. 31°28′35″ сх. д. / 50.06061100002777664° пн. ш. 31.47650700002778024° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, вул. Набережна, 1, Сухий Яр Ставищенського району (перенесено до Переяслав-Хмельницький), Київської області |
Кінець будівництва | 1774 |
Будівельна система | деревина |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Свято-Покровська церква у Вікісховищі |
Архітектура
ред.Пам'ятка архітектури Національного значення. Належить до того типу церков, у яких зруби стін усіх дільниць мають однакову висоту. Кожен зруб завершується окремим верхом. Середній зруб ширший і довший за бабинець і вівтар. Центральний зруб і бабинець прямокутної форми, вівтар — п'ятистінний. Зруб зовні шальований вертикально дошками.
Кожен із трьох верхів має по два заломи. Перші заломи полегшують масу зрубів стін, переходять у світловий восьмерик. Другі заломи переходять у видовжені глухі ліхтарі. Їх завершують чітко окреслені грушоподібної форми восьмигранні глави з кованими хрестами складного профілю.
Історичні відомості
ред.Церква збудована у селі Сухий Яр Ставищанського району Київської області у 1774 р. Храм був освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У 1984 році її демонтували і перевезли на територію Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. У 1986 році пам'ятка була реставрована на території музею.
Жителі села збудували у своєму селі такої ж форми церкву, тільки дерев'яними в ній залишились лише барабани та бані.
Музей історії української православної церкви
ред.У приміщенні церкви розташовано експозицію Музею історії Української православної церкви. Представлено портрети видатних діячів православ'я, археологічні старожитності, релігійну літературу XVII—XX ст., речі церковного вжитку й побуту священнослужителів.
-
Вересень 2007
-
Травень 2009 року
-
Вхід до церкви-музею (травень 2010)
-
Церква і цвинтар (травень 2015)
-
Козацькі хрести (липень 2015)
-
Фрагмент експозиції
Примітки
ред.- ↑ Музей історії Української Православної Церкви. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
Література
ред.- Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу: [колект. монографія, присвяч. 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського] / НІЕЗ «Переяслав»; упоряд. О. М. Жам; збір. матеріал. Н. Г. Ткаченко. — Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. — 504 с. — С. 99.
- Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Путівник. — 2010. — 99 с.
- Ткаченко Н. Г. До історії комплектування двору козацької Покровської церкви на території Музею народної архітектури Середньої Наддніпрянщини // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» / Збірник наукових статей. — 2012. — Вип. 6 (8). — С. 253—257.
- Ткаченко Н. Концептуальні засади створення комплексу двору козацької церкви на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» // Могилянські читання. Збірник наукових праць. — Ч. ІІ. — К., 2007. — С. 374.
- Ткаченко Н. Культові пам'ятки дерев'яної архітектури Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту // Українська культова архітектура у світовому контексті. — К., 2001. — С. 101—104.
- Ткаченко Н. Г., Жам О. М. До історії формування колекції сакральних пам'яток Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини // Церква — наука — суспільство: питання взаємодії. Матеріали Дванадцятої Міжнародної наукової конференції (28-30 травня). — К., 2014. — С. 87-92.
Посилання
ред.- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свято-Покровська церква (Сухий Яр)
- Сухий Яр [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА // Матеріали НІЕЗ «Переяслав». — С. 42.