Пожижевська

Пожеже́вська — одна з вершин Українських Карпат. Розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, у північно-західній частині хребта Чорногора, між вершинами Брескул (на північному заході) і Данцер (Данціж) (на південному сході).

Пожежевська
Пожежевська (справа) і Брескул (зліва) Пожежевська (справа) і Брескул (зліва)
48°08′39″ пн. ш. 24°31′25″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей
Система	Чорногора (Українські Карпати)
Тип	гора
Висота	1822 м
Пожежевська Пожежевська (Івано-Франківська область)
Пожижевська у Вікісховищі

Ця стаття про гору. Про полонину див. Пожижевська полонина.

Висота 1822 м. Рельєф і рослинність вершини — типові для гір Чорногори. Західні схили Пожежевської спадають крутими скелястими урвищами. В улоговині, що на південь від вершини, розташовані два невеликі високогірні озера, серед яких Верхнє озеро. Між вершинами Пожежевської і Данцера розташована найнижча (близько 1725 м) сідловина Чорногірського хребта. Південно-західні схили спускаються в долину струмка Озерного. Неподалік вершини Пожежевської до Другої світової війни проходив кордон Польщі і Чехословаччини (стовпчик N 37).

Метеостанція та біостаціонар

На пологішому схилі у північно-східному напрямку за назвою Пожижевська полонина на висоті 1550 м розташовані сніголавинна метеостанція, а також Біологічний стаціонар Інституту екології Карпат НАН України (раніше — Львівського відділення інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного). Дослідження почалися тут у 1899 році, будівля була закладена в 1901 році як дослідницьке господарство Крайової ботанічно-рільнічої станції у Львові. Ініціатором будівництва та його реалізатором був доктор Ігнацій Шишилович, ботанік-агроном. У роки Першої світової війни будівля та дослідні ділянки були знищені, але відновлені 1921 року. Наявні тепер будинки були побудовані в 70-х і 80-х роках XX століття. На початку функціонування станції проводилися дослідження на предмет адаптації альпійських рослин в комерційних цілях, вдосконалення методів випасу овець і експериментів з використання штучних добрив. У 70—80-их роках проводилися дослідження біологічної продуктивності гірських екосистем, їхньої структури і динаміки, в тому числі в рамках міжнародної програми «Людина і біосфера».

Туристичні стежки

•  — по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
•  — по червоному маркеру з г. Данциж. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.

  

  Біостаціонар і метеостанція при підніжжі гори. Далі справа — гора Шпиці (1863 м), зліва — полонина Маришевська (1567 м)

Фотографії

• 
  Вид на Пожижевську з південної сторони
• 
  г. Пожижевська (1822 м.)
• 
  Гірська сосна на схилах Пожижевської
• 
  Вид з полонини Пожижевська зимою
• 
  Метеорологічна станція "Пожижевська"
• 
  Пожижевська (справа) зимою

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• http://www.karpaty.com.ua/?chapter=2&item=3 [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]