Поет-лауреат Великої Британії
Британський поет-лауреат — це почесна посада, що призначається монархом Великої Британії за порадою прем'єр-міністра. Ця роль не містить конкретних обов'язків, проте передбачається, що власник писатиме вірші з приводу важливих національних подій. Витоки лауреатства датуються 1616 роком, коли Бену Джонсону було надано пенсію, але першим офіційним представником на цій посаді став Джон Драйден, призначений у 1668 році Карлом II. Після смерті лорда Альфреда Теннісона, який обіймав цю посаду з листопада 1850 по жовтень 1892 року, на знак пошани тривала чотирирічна перерва; лауреатські поеми Теннісона «Ода на смерть герцога Веллінгтона» й «Атака легкої бригади» особливо шанувались вікторіанською публікою. Три поети, Томас Грей, Семюель Роджерс[en] і Вальтер Скотт, відхилили титул лауреата.[1] Станом на 2016 рік поетом-лауреатом Великої Британії є Керол Енн Даффі[en], яку було призначено на посаду у травні 2009 року на фіксований десятирічний термін.
Походження
ред.Походження інституту поетичного лауреатства датується 1616 роком, коли Яків I, король Англії, призначив пенсію письменникові Бену Джонсону.[2] Хоча після нього було призначено ще декілька придворних поетів, ця посада стала постійною тільки в 1668 році, після призначення Джона Драйдена за часів Карла II.[3][4] Драйден, після успіху своєї поеми Аннус Мірабіліс[en] 1689 року, був відсторонений від посади в 1689 році після вступу на престол протестанта Вільгельма III Оранського і Марії II. Драйден, католик-неофіт, відмовився складати присягу на вірність[en] новим монархам, і його було звільнено з посади лауреата. Таким чином він був і лишається єдиним поетом, відстороненим від лауреатства.[5][6] Наступник Драйдена Томас Шедвелл був призначений лауреатом пожиттєво у 1689 році. Він увів звичай писати вірші на Новий рік і День народження монарха, що стало одним із ключових обов'язків на цій посаді.[7] Після призначення Вільяма Вордсворта в 1843 році обов'язки передбачали також складання віршів для подій судового і загальнонаціонального характеру. Лорд Альфред Теннісон займав цю посаду з листопада 1850 по жовтень 1892 року. За словами Ендрю Моушена[en] і Гіларі Лорі, Теннісон «наділив поета-лауреата новим статусом і значущістю», створивши такі поеми, як «Ода на смерть герцога Веллінгтона» і «Атака легкої бригади». Після його смерті ця посада була вакантною на знак поваги; новий лауреат був призначений лише через чотири роки. Ним став Альфред Остін[en] у січні 1896 року[8]. Станом на 2016 рік ця посада лишається почесною, а сам лауреат самостійно вирішує, в яких випадках писати поеми.[1][3] Термін перебування на посаді поета-лауреата змінився після призначення Моушена в 1999 році на термін 10 років; його наступницю Керол Енн Даффі[en] було також призначено на 10-річний фіксований термін.[9] Даффі є перша жінка-поет, перша відкрита бісексуалка, а також перша шотландка, що обіймає цю посаду.[7][10] Лауреатська зарплата Драйдена становила 200 фунтів стерлінгів на рік. У 1630 році Карл I додав щорічну «піпу канарських вин[en]»[a] (572,8 літра), хоча пізніше це було компенсовано у грошовому еквіваленті.[7] Коли було призначено Джона Бетчемана, він відродив алкогольну традицію і отримав 720 пляшок шеррі; станом на 2015 рік ця практика й досі триває.[12] З часів Моушена надається щорічний гонорар у розмірі 5750 фунтів стерлінгів; Моушен також отримав додаткові £19000 за його роботи у сфері освіти. Після призначення Даффі розмір винагороди повернуся до зарплати у £5750 і одного бареля шеррі.[13]
Поети-лауреати і період лауреатства
ред.- (1670—1689) — Джон Драйден[14][15]
- (1689—1692) — Томас Шадуелл[16][17]
- (1692—1715) — Наум Тейт[18][19]
- (1715—1718) — Ніколас Роу (англ. Nicholas Rowe)[20][21]
- (1718—1730) — Лоренс Юсден[20][22]
- (1730—1757) — Коллі Сіббер[20][23]
- (1757—1785) — Вільям Вайтгед[20][24]
- (1785—1790) — Томас Вортон[25][26]
- (1790—1813) — Генрі Джеймс Пай[27]
- (1813—1843) — Роберт Сауті[20][28][b]
- (1843—1850) — Вільям Вордсворт[30][31]
- (1850—1892) — Альфред Теннісон[30][32]
- (1896—1913) — Альфред Остін[32][33]
- (1913—1930) — Роберт Бріджес[34][35]
- (1930—1967) — Джон Мейсфілд[36][37]
- (1968—1972) — Сесіл Дей-Льюїс[38][39]
- (1972—1984) — Джон Бетчеман[40][41]
- (1984—1998) — Тед Г'юз[42][43]
- (1999—2009) — Ендрю Моушен[en][9][44]
- (2009—…) — Керол Енн Даффі[9]
Див. також
ред.Коментарі та примітки
ред.Коментарі
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Poets laureate (1668–2011). Dictionary of National Biography. Oxford University Press. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2015. (необхідна підписка)
- ↑ List of poets laureate of Britain. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
- ↑ а б Poet Laureate. The British Monarchy. The Royal Household. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
- ↑ Laurie та Motion, 1999, с. 17.
- ↑ Laurie та Motion, 1999, с. 17—18.
- ↑ Hammond, Paul (2009). Dryden, John (1631–1700). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/8108. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ а б в Poets Laureate. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
- ↑ Laurie та Motion, 1999, с. 10—11, 97—98.
- ↑ а б в Carol Ann Duffy was officially declared as Britain's first female Poet Laureate on May 1st 2009. The Poetry Society. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
- ↑ Duffy reacts to new Laureate post. BBC. 1 травня 2009. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 5 червня 2016.
- ↑ Unwin, 2005, с. 364.
- ↑ Brown, Mark (6 серпня 2014). Poems, palaces and butts of sherry: exhibition brings poets laureate to life. The Guardian. London. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- ↑ Lea, Richard. Irish literature gets €150,000 boost with laureate award. The Guardian. London. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- ↑ Nichol Smith, 1950, с. 11.
- ↑ Hammond та Hopkins, 2014, с. xiv.
- ↑ Hammond та Hopkins, 2014, с. 333.
- ↑ Bennett, Kate (2009). Shadwell, Thomas (c.1640–1692). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/25195. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Dryden та Malone, 1800, с. 206.
- ↑ Hopkins, David (2008). Tate, Nahum (c.1652–1715). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/26986. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ а б в г д Bucholz, R.O. The Artistic Establishment: Poet Laureate 1660–1837, in Office-Holders in Modern Britain: Volume 11 (Revised), Court Officers, 1660–1837. British History Online. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Sherbo, Arthur (2006). Nicholas Rowe (1674–1718). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/24203. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Sambrook, James (2004). Laurence Eusden (1688–1730). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/8934. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Salmon, Eric (2012). Cibber, Colley (1671–1757). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/5416. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Scott, Rosemary (2004). Whitehead, William (bap. 1715, d. 1785). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/29294. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 12642. p. 205. 26 квітня 1785.
- ↑ Reid, Hugh (2006). Warton, Thomas (1728–1790). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/28799. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Sambrook, James (2008). Henry James Pye (1745–1813). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/22918. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Carnall, Geoffrey (2011). Robert Southey (1774–1843). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/26056. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Hewitt, David (2008). Scott, Sir Walter (1771–1832). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/24928. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ а б Hamilton, Walter (1880). The Origin of the Office of Poet Laureate. Transactions of the Royal Historical Society. Cambridge: Cambridge University Press. 8: 20—35. doi:10.2307/3677823.
- ↑ Gill, Stephen (2010). William Wordsworth (1770–1850). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/29973. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ а б Ricks, Christopher (2006). Tennyson, Alfred, first Baron Tennyson (1809–1892). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/27137. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Scheuerle, William H. (2006). Alfred Austin (1835–1913). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/30503. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 28740. p. 5321. 25 липня 1913.
- ↑ Phillips, Catherine (2004). Robert Seymour Bridges (1844–1930). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/32066. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 33604. p. 2865. 9 травня 1930.
- ↑ Gervais, David (2013). John Edward Masefield (1878–1967). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/32066. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 44494. p. 89. 2 січня 1968.
- ↑ Day-Lewis, Sean (2013). Cecil Day-Lewis (1904–1972). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/31014. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 45807. p. 12397. 20 жовтня 1972.
- ↑ Amis, Amis (2010). Sir John Betjeman (1906–1984). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/30815. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 49967. p. 17431. 28 грудня 1984.
- ↑ Sagar, Keith (2013). Edward James Hughes (1930–1998). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/71121. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- ↑ Poetry in Motion. BBC. 19 травня 1999. Архів оригіналу за 11 січня 2009. Процитовано 5 червня 2016.
Джерела
ред.- Dryden, John; Malone, Edmond (1800). The Critical and Miscellaneous Prose Works of John Dryden: Now First Collected: with Notes and Illustrations. London: Cadell and Davies. OCLC 642439986. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 21 липня 2016.
- Hammond, Paul; Hopkins, David (2014). The Poems of John Dryden: Volume Four: 1686–1696. Abingdon, Oxon: Routledge. ISBN 978-1-317-90536-3. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
- Laurie, Hilary; Motion, Andrew (1999). Verses of the Poets Laureate: From John Dryden to Andrew Motion. London: Orion. ISBN 978-0-7528-1859-7.
- Nichol Smith, David (1950). John Dryden. Cambridge: CUP Archive. OCLC 2285804. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
- Unwin, Tim (2005). Wine and the Vine: An Historical Geography of Viticulture and the Wine Trade. London: Routledge. ISBN 978-1-134-76192-0. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 21 липня 2016.
Посилання
ред.- Поет-лауреат // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 236.