Вікіпедія

Джон Бетчеман

Сер Джон Бетчеман[6] (англ. John Betjeman; 28 серпня 1906 – 19 травня 1984) – британський поет і письменник, один із засновників Вікторіанської Спільноти.

Джон Бетчеман
англ. John Betjeman
Народився 28 серпня 1906(1906-08-28)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер 19 травня 1984(1984-05-19)[4][1][…] (77 років)
Корнуолл, Англія, Велика Британія
·хвороба Паркінсона
Поховання St Enodoc's Church, Trebetherickd
Країна  Велика Британія[5]
 Сполучене Королівство
Діяльність поет, перекладач, журналіст, літературний критик, сценарист, телеведучий
Alma mater коледж Магдалени[d], Dragon Schoold, Highgate Schoold, Коледж Марлбороd і Byron House Schoold
Мова творів англійська
Конфесія англіканство
Батько Ernest Edward Betjemannd[3]
Мати Mabel Bessie Dawsond[3]
У шлюбі з Penelope Chetwoded
Діти Candida Lycett Greend і Paul Betjemand[3]
Нагороди
CMNS: Джон Бетчеман у Вікісховищі

Біографія ред.

Уроджений Бетчеманн (англ. Betjemann), він прибрав з прізвища подвійне «н» за часів Першої світової війни, щоб не впадало в око її німецьке походження. Навчався у школі Хайгейт, де серед його вчителів був знаменитий поет та драматург Т. С. Еліот. Навчався в Магдален-коледжі[7] Оксфордського університету. Після закінчення університету недовго працював секретарем, шкільним учителем та журналістом газети Evening Standard. З 1930 по 1935 рр. працював помічником редактора газети «Архітектурний огляд». У 1933 Бетчеман одружився з Пенелопою Четвуд, дочкою фельдмаршала Лорда Четвуда. У пари народилося двоє дітей: син Пол (1937 р.н.) і дочка Кандіда (1942 р.н.), що згодом стала знаменитою письменницею[8]. У 1939 Бетчемана не взяли на фронт, але військову службу він проходив у частинах Міністерства Інформації Великобританії. У 1941 році був призначений на посаду прес-аташе Великобританії в Дубліні.

До 1948 Бетчеман опублікував більше 10 книг, п'ять з яких були поетичні збірки. Збірка поезій 1958 року розійшлася тиражем 100 тис. екземплярів. Популярність збірки подала ідею британському режисеру Кену Расселлу зняти про Бетчемана фільм[9].

Бетчеман був великим шанувальником вікторіанської архітектури. Його авторству належить кілька книг на цю тематику, зокрема London's Historic Railway Stations («Історія Лондонських залізничних станцій», 1972[10]). У 1969 Бетчеман написав передмову до книги «Історія архітектури Лідса»[11] Дерека Лінструма. 1951 року Бетчеман розійшовся зі своєю дружиною. У тому ж році він зійшовся з леді Елізабет Кавендіш, яка стала його супутницею до смерті. Останні 10 років свого життя Бетчеман страждав від Хвороби Паркінсона. Він помер 19 травня 1984 року у своєму будинку в Корнуоллі.

Нагороди ред.

Поетичні збірки ред.

  • Mount Zion (1932)
  • Continual Dew (1937)
  • Old Lights For New Chancels (1940)
  • New Bats In Old Belfries (1945)
  • A Few Late Chrysanthemums (1954)
  • Poems In The Porch (1954)
  • Summoned By Bells (1960)
  • High and Low (1966)
  • A Nip In The Air (1974)

Примітки ред.

  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ LIBRIS — 2018.
  6. ↑ Ермолович Д. И. Англо-русский словарь персоналий. — М.: Рус. яз., 1993. — 336 с. — С. 54
  7. ↑ John Betjeman | Biography, Books, & Facts (англ.). Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 20 листопада 2019.
  8. ↑ Официальный сайт Candida Lycett Green [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
  9. ↑ John Betjeman: A Poet in London (1959) [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ↑ John Betjeman, John Gay. London's Historic Railway Stations. — London : John Murray Publishers Ltd, 1972.
  11. ↑ Linstrum, Derek. Historic Architecture of Leeds. — London : Oriel Press, 1969.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Бетчеман&oldid=36985228